Очікує на перевірку

Ісаак Барроу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Барров
Isaac Barrow
портрет роботи Неллера (1689)
портрет роботи Неллера (1689)
портрет роботи Неллера (1689)
Народився1630(1630)
Лондон, Велика Британія
Помер4 травня 1677(1677-05-04)
Лондон, Велика Британія
ПохованняВестмінстерське абатство[1]
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьбогослов, математик, історик математики, фізик, викладач університету, філософ
Alma materКембриджський університет (Триніті-коледж)
Галузьтеологія, математика, фізика
ЗакладҐрешем-коледж
ПосадаЛукасівський професор математики, royal chaplaind[2] і Masterd
Науковий ступіньдоктор богослов'я
Науковий керівникВінченцо Вівіані,
Жиль Роберваль
Відомі учніІсаак Ньютон
Аспіранти, докторантиІсаак Ньютон[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Нагороди

Ісаа́к Барро́в (також Барро́у[4]; англ. Isaac Barrow; жовтень 1630, Лондон, Велика Британія — 4 травня 1677, Лондон, Велика Британія) — англійський математик, фізик і богослов, відомий багатьма вченими працями, був учителем Ньютона.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Початкове виховання отримав у школі картузіанського монастиря, в дитинстві не виявляв бажання до навчальних занять і відрізнявся буйною вдачею. Однак, коли на 15-му році його перевели в Триніті-коледж Кембриджського університету, Барров різко змінився: він пристрастився до вивчення стародавніх мов, богослов'я та природної філософії, в якій тоді панували Бекон, Декарт і Галілей. Заняття богослов'ям привели його до необхідності зайнятися стародавньою хронологією і спонукали звернутися до вивчення математики та астрономії древніх.

Скульптура Барров в каплиці Триніті-коледжу

Барров завдяки знанню латинської, грецької та арабської мов здобув глибокі знання з стародавньої математики, видав згодом твори Евкліда, Архімеда, Аполлонія та Феодосія зі своїми коментарями. Після закінчення курсу наук у коледжі він спробував очолити катедру грецької мови в Кембриджському університеті, але отримав відмову з політичних причин. У результаті він вирішив вирушити у подорож, яка тривала чотири роки.

Барров відвідав Францію, Італію, жив у Константинополі та Смірні, а на зворотному шляху до Англії відвідав Німеччину й Голландію. Після повернення на Батьківщину він отримав нарешті катедру грецької мови, але через два роки залишив її для читання геометрії та оптики в Ґрешем-коледжі Кембриджського університету. Серед його слухачів був й Ісаак Ньютон, у якому Барров відразу розгледів геніальні здібності.

У 1669 році Барров залишив катедру математики, щоб передати її своєму учневі, слава якого незабаром далеко перевершила його власну. Відтоді Барров присвячує себе богослов'ю і майже сходить із терену точних наук. У 1670 р. Барров здобув ступінь доктора богослов'я, а в 1675 році стає президентом Триніті-коледжу; через 4 роки Барров помер і був похований у Куточку поетів Вестмінстерського абатства.

Сучасником Ісаака Барров був математик Валліс, який розділяв із ним популярність найкращого англійського геометра доньютонівського часу.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Геометрія

[ред. | ред. код]

Серед найголовніших праць Барров:

  • «Euclidis elementorum libri XV breviter demonstrati» (Лондон, 1659—1678 — два видання, «Елементи Евкліда, коротенько доведені»),
  • «Archimedis opera, Apollonii Pergaei conicorum» libri IV («Твори Архімеда, конічні перерізи Аполлонія»),
  • «Theodosii spherica, metodo novo illustrata et succinite demonstra ta», 1665 («Сферика Феодосія»).

У математиці Барров розробив спосіб знаходження дотичних, більш загальний, аніж метод П. Ферма, і вельми близький до сучасних методів, заснованих на застосуванні диференціалів. Барров перший усвідомив, що задача про дотичні обернена по відношенню до задачі про квадратури, але його прихильність геометричному підходу у викладі та відсутність викладу в термінах змінної і функції не дозволили більшості читачів оцінити значення цього зв'язку. Втім, відомо, що студентом, що слухав лекції Барров, читав його книгу з викладом цьому зв'язку і навіть вносив (в інших частинах) деякі поправки, був Ньютон, а Ґ. Ляйбніц купив цю книгу. Стверджується (див. В. І. Арнольд у списку літератури, с. 31), що Ньютон навіть ніколи не оскаржував пріоритет Барров у відкритті формули Ньютона-Ляйбніца та методу розв'язку рівнянь розділенням змінних, що містяться в цій книзі.

Геометрична оптика

[ред. | ред. код]

Робота «Isaaci Barrow, mathematici professorii Lucasiani, lectiones habitae in scholis publicis academiae Cantabrigensis» 1684 року містить лекції Барров у Кембриджі, надрукована після його смерті. Його лекції з оптики, видані за його життя, мають назву «Lectiones, opticae et geometricae, in quibus phoenomenon opticorum genuinae rationes investigantur ac exponentur, et generalia curvorum linearum symptomata declarantur» (1674, Лекції з оптики, геометрії та ін.), пізніше видані Вевезем (Лондон, 1861). У цьому творі Барров помістив, між іншим, витончене й загальне розв'язання питання про розміщення фокусу оптичного скла. Він вивів формулу для визначення місця фокусу променів, що падають — паралельних, тих, що сходяться та розсіюються; він же перший ввів принцип уявних зображень. Ця його робота була надзвичайно великим внеском у геометричну оптику, яка зберегла значення дотепер.

Богослів'я

[ред. | ред. код]

Барров залишив також багато творів богословських, моральних і поетичних, зібраних і виданих Тілотсоном (Лондон, 1859). Серед них маємо більше 100 промов і проповідей на різні теми, твір про владу пап, виклад віри, молитви Господні, багато поем і листів. В Англії він більше цінується як богослов і літератор, аніж як математик і фізик.

Характер Барров

[ред. | ред. код]

Барров був надзвичайно безкорисливий і до такої міри скромний, що не дозволяв списати з себе портрета, і хоча це і було згодом зроблено його друзями, але потайки і без його згоди. За однієї обставини висловилися інші сторони його темпераменту: енергія та хоробрість. Під час його подорожі на шляху до Смірни корабель, на якому він перебував, зазнав нападу піратів. З усіх пасажирів один тільки Барров разом із екіпажем судна брав участь у битві, яка закінчилася втечею ворожого корабля.

Детальний життєпис Барров описаний Юзом (англ. Hughes) при зібранні його богословських творів. Зворушливий опис останніх годин його життя, коли він ніби з радістю очікує смерти. Він каже друзям, що оточували його постіль: «Нарешті я дізнаюся розв'язок багатьох геометричних і астрономічних питань у лоні Божества. О Господи, який ти геометр!».

Барров відрізнявся незвичайною працьовитістю: він скорочував час свого відпочинку і сну до крайніх меж. Таким був і його знаменитий учень — Ньютон, який навіть сам приписував свої успіхи переважно своїй старанності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ІСААК БАРРОУ: БІОГРАФІЯ. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03.09.2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]