Белецький Іван Сергійович
| Іван Сергійович Белецький (Иван Сергеевич Белецкий) | |
|---|---|
 | |
| Голова правління Інститут Національної Політики | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 2017 |
| Попередник | Дмитро Дьомушкін |
| Голова Партія Народовладдя | |
| На посаді з | 2019 |
| Народився | 29 квітня 1986 (38 років) Москва, РСФСР |
| Відомий як | політик, громадський діяч, правник |
| Громадянство |  СРСР →  Росія→  Україна |
| Національність | російська, українська, польська |
| Освіта | Російська Академія Адвокатури та Нотаріату |
| Політична партія | Партія Націоналістів (2012—2017) Партія Народовладдя (з 2017) |
| Професія | політик, громадський діяч, юрист |
| www.institutenp.com | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Іван Сергійович Белецький (рос. Иван Сергеевич Белецкий, нар. 29 квітня 1986 року, Москва) — російський і український політик, націонал-демократ[1], націоналіст, опозиціонер, громадський діяч, юрист. Один з організаторів «Російських Маршів»[2][3]. Лідер незареєстрованої всеросійської політичної партії[4] «Партія Націоналістів» [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.][5][6][7], Глава Правління «Інституту Національної Політики» [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (Київ, Україна)[3][8][9].
На даний момент емігрував в Україну, де отримав політичний притулок[1][10][11]. 21 жовтня 2019 року Іван Белецький заявив, що отримав українське громадянство на підставі територіального походження, як етнічний українець[12][13][14].
Переслідується по ряду кримінальних і адміністративних справ, за рішенням суду заочно арештований і оголошений владою РФ в міжнародний розшук. Комісією УВКБ ООН визнаний політично переслідуваним і знаходиться під її міжнародним захистом[15]. Засновник партії «Народовладдя»[16].
Іван Сергійович Белецький народився 29 квітня 1986 року в Москві. Закінчив московську середню школу № 401. Займався боксом в СДЮСШОР з боксу ім. Б. Н. Грекова. Кандидат в майстри спорту з боксу та пауерліфтингу[17].
У 2007 році закінчив юридичний факультет Російської академії адвокатури та нотаріату [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] по кримінально-правової спеціалізації[17][18][19]. У листопаді 2019 року завив, що має намір отримувати статус адвоката в Україні[14].
На початку 2000-х років Белецький заснував націоналістичний об'єднання TPWPB, що проіснувало близько 10 років і співробітничав з «Слов'янським Союзом». У 2006—2007 роках брав участь у фанатському об'єднанні «NoComments»[17][18][20].
У 2005 році організовував московська філія «Партії Свободи». З 2006 року активний учасник «Російських Маршів»[20].
З 2007 по 2011 рік працював в колегії адвокатів «Мосюрцентр [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]», де надавав юридичну допомогу націоналістам. У 2009 році на Белецького завели кримінальну справу за ст. 316 КК РФ «Приховування злочинів». Пізніше з підозрюваного був переведений в статус свідка. Незважаючи на те, що до суду справа не дійшла, йому довелося припинити роботу адвокатом[17][18][19].
У 2011—2013 роках брав активну участь в протестних акціях «Марш мільйонів» 6 травня 2012 року та «Оккупай Абай»[17][20].
З 2013 року був одним з організаторів «Російського Маршу», займався побудовою колон і керував службою безпеки на маршах[17].
У 2015—2016 роках після заборони владою ЕПО «Російські», брав участь в Москві в круглих столах і переговорах з різними лідерами націоналістів[17][20].
Влітку 2016 року разом з Дмитром Дьомушкін Белецький став довіреною особою кандидата в депутати Державної Думи В'ячеслава В'ячеславовича Мальцева, очолював його передвиборні штаби в Москві і Московській області, займався активною агітацією. Паралельно з цим в 2016—2017 роках організував руху «Артпідготовка» і «Вільні Люди». Закликав націоналістів брати участь в антипутінської агітації і голосувати за кандидатів від партії «ПАРНАС»[17][21][22].
Восени 2016 року Белецький став головним організатором «Російського Маршу» в Москві і очолив оргкомітет всеросійського «Російського Маршу»[23][24].
У 2016 році він разом з Марком Гальперіним заснував «Нову Опозицію» і організував «Прогулянки Опозиції по Росії» для консолідації протестного електорату, оголошення «Імпічменту Путіну» і легальної зміни влади в Росії[25][26][27].
У 2016—2017 роках Белецький був ініціатором і організатором понад 150 протестних акцій в Москві і Московській області[17].
У лютому 2017 року став засновником оргкомітету «Партії Націоналістів» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]. З лютого по листопад 2017 року було відкрито 44 відділення партії в 35 регіонах РФ[6][7][28].
26 березня Белецький брав участь в несанкціонованому антиурядовій ході «Він вам не Дімон» на Тверській, організованому Олексієм Навальним. 13 квітня Белецький був затриманий у себе в квартирі, доставлений до головного управління МВС по Москві, де був допитаний і став свідком по ряду статей[29][30].
Він був одним з головних організаторів «Антикризового мітингу № 1»[31][32] та націоналістичного ходи «Російський Першотравень»[33].
В травнем 2017 року Белецький заснував при «Партії Націоналістів» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] громадську організацію — «Інститут Національної Політики» [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] і громадський рух «Російський Марш»[34][35][36].
12 червня Белецький взяв участь в несанкціонованій ході «Вимагаємо відповідей» в Москві, організоване Олексієм Навальним[37].
У червні 2017 року Белецький став кандидатом в муніципальні депутати по району Вихіно-Жулебіно в Москві[17].
У липні 2017 року, після початку масових арештів членів «Артпідготовки» і «Нової Опозиції», Белецький таємно покинув Росію, виїхавши в Україну, де вступив в «Об'єднання учасників бойових дій» в якості волонтера, пізніше був призначений заступником голови зі зв'язків з іноземними військовими[17][38].
Белецький попросив захисту і підтримки у УВКБ ООН і ряду міжнародних правозахисних організацій. Був визнаний політично переслідуваним комісією УВКБ ООН, HIAS, Право на Захист, Міжнародною правозахисною організацією «Меморіал» і став перебувати під міжнародної захистом УВКБ ООН[17][38].
Перебуваючи в Україні, Белецький організував «Російський Марш» в Москві в 2017 року і керував дистанційно «Партією Націоналістів» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.][39], також він підтримав акції протесту 5 листопада «Артпідготовки» і все акції протесту, організовані Олексієм Навальним[2][37].
У лютому 2018 року Белецький зареєстрував на території України громадську організацію «Інститут Національної Політики [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]», яка набула спочатку всеукраїнський статус, потім міжнародний[3][8][9][40].
У листопаді 2018 року «Інститут Національної Політики» [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] був заявлений, як організатор «Російського Маршу» в Москві, Іван Белецький увійшов в оргкомітет «Російського Маршу», але представники «Інституту Національної Політики» [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] не були мерією допущені до організації[41]
2018 року Іван Белецький, як глава Інституту Національної Політики [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] став організатором двох міжнародних конференцій з питання «Будапештського меморандуму». У серпні 2018 року пройшла перша конференція «Будапештський формат як ефективний шлях деокупацію»[42][43]. Після конференції був заснований Міжнародний комітет правознавців і політиків «За Будапештський меморандум», в який увійшов Белецький[44]. У грудні 2018 року Іван Белецький організував другу міжнародну конференцію «Будапештський меморандум: ефективний шлях примусу до імплементації та стратегії деокупацію» в прес-центрі «Українські Новини» в Києві[45][9]. Виступали від України: Іван Белецький — юрист, політик, Юрій Шуліпа — юрист, Марина Багрова — громадський діяч, Юрій Кармазін — професор, депутат Верховної ради України, Юрій Георгіївський — доктор юридичних наук, Андрій Сенченко — депутат Верховної ради України, Риза Шевкієв — генеральний директор фонду «Крим». Від Білорусі: Ігор Ледник- співавтор спільної декларації по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства, Михайло Пастухов — професор. Від США: Герман Обухів — політичний експерт, Андрій Піонтковський — політичний експерт. Від Великої Британії: Томас Джордж Джон Тугендхет — британський політик, член Парламенту Великої Британії[9][45].
У жовтні 2018 року Іван Белецький організував міжнародну прес-конференцію в прес-центрі «Інтерфакс-Україна» в Києві на тему: «Аспекти виключення Росії з Інтерполу: підстави і необхідність»[46].
Представник від «Інституту Національної Політики» [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] в 2019 був в числі заявників Правого Маршу в Москві (раніше — «Російський Марш»), Іван Белецький в ЗМІ був заявлений, як організатор Правого Маршу («Російський Марш») в Любліно в 2019 році[47][48][49][50][51]
Іван Белецький націоналіст правого толку, але також підтримує традиціоналізм і консерватизм, виступає за збереження культурних і етнічних цінностей корінного населення Росії. Виступає проти тоталітарних режимів і підтримує демократичні цінності. Вважає себе «Новим Правим» європейського зразка. Підтримує тісні стосунки з демократами і правозахисними організаціями міжнародного рівня[5][19][26][52][53][54].
Іван Белецький заявив українському виданню «Обозреватель», що відстоював демократичні цінності в РФ, за що і був підданий переслідуванню з боку влади:[1]
"Офіційна влада України визнали всі кримінальні та адміністративні переслідування з боку РФ політично мотивованими і пов'язаними з моєї опозиційною діяльністю, яка була спрямована на відстоювання демократичних цінностей в РФ «, — повідомив він. Тепер Україна, а також всі учасники ООН не мають права видати Белецького на територію РФ. Україна взяла зобов'язання по його міжнародному захисті в повному обсязі.»
Був ініціатором і організатором масових пікетів 25 листопада 2016 року в підтримку Дмитра Демушкіна, за що був затриманий, заарештований і засуджений за ст. 20.2 ч. 3 КпАП РФ[55].
Був ініціатором протестних акцій 3 грудня 2016 року «Народний Сход» на ВДНГ, за організацію якого було оголошено в розшук, а пізніше заочно засуджений по ст. 20.2 ч. 2 КпАП РФ[56][57].
Після «Російського Маршу» 4 листопада 2017 року Белецький став підозрюваним у кримінальній справі проти «Партії Націоналістів» по ст. 282.1 ч. 1 — Організація екстремістського співтовариства, пізніше йому було заочно пред'явлено звинувачення[58][59].
15 лютого 2018 року в Росії пройшли масові затримання та обшуку у порушеній проти Івана Белецького кримінальній справі за ст. 280, ч. 2 — Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, в декількох квартирах в Москві, де раніше прибував Белецький пройшли обшуки[60][61].
У березні 2018 року Белецький був оголошений в міжнародний розшук[15].
Україна відмовилася видавати Російської Федерації Івана Белецького, який перебував у розшуку[1][15], згодом офіційно надала притулок[1][11][10], а зрештою і громадянство йому[12][13][14], але Белецький неодноразово заявляв у ЗМІ[1][11], що силові структури РФ спільно з кримінальними структурами на території України починаючи з осені 2017 року неодноразово намагалися дискредитувати його перед українською владою, намагалися викрасти, незаконно депортувати, а також підкинути заборонені речовини, погрожували вбивством, а в лютому 2019 року Івану Белецькому в готель Хрещатик в центрі Києва прислали посилку з відрізаною головою свині, де були чіткі погрози вбивством, тоді приїжджала поліція і Вибухотехнічної служба по місту Києву для перевірки голови свині на наявність вибухівки, було заведено кримінальну справу[62]. Після цього Іван Белецький офіційно заявив, що загрози походять від російських спецслужб і пов'язаних з ними комерційних компаній РФ і кримінальних угруповань України, які більше двох років працюють по його незаконної депортації в РФ[63]. Але вже в кінці лютого 2019 року Україна надала статус біженця Івану Белецькому і взяла його під свій захист[1][11][10].
Українське видання «Гордон» повідомляло:[10]
«Російського опозиціонера Іван Білецький заявив, що спецслужби РФ неодноразово намагалися його незаконно депортувати в Росію або дискредитувати перед державними органами України для припинення процедури отримання статусу біженця.»
У публікації видання «Обозреватель»:[1]
«Белецький також розповів про низку неприємних інцидентів, які, на його думку, були організовані російськими спецслужбами для того, щоб виманити його на територію Росії для арешту. У РФ він фігурує в ряді кримінальних і адміністративних справ.»
Російське видання «Російська преса»:[62]
«За словами Івана Белецького, за ним ведеться зовнішнє спостереження. Він розповів про спроби підкинути йому заборонені речовини, а також посилці з головою свині, в якій лежала записка з погрозами. Директор Інституту національної політики, російський націоналіст Іван Белецький, в даний час отримав політичний притулок в Україні, заявив про переслідування з боку організованих груп, пов'язаних з російськими силовими структурами.»
У документальному фільмі «Попалися» телеканалу «РЕН ТВ» політолог Кирило Стрельников так охарактеризував Белецького:[64]
«За визначенням підтримує євромайдан і гіпотетично російський майдан, єдиний в природі спосіб їм прийти до влади, тому що вони бачать якусь ідеальну модель для себе, що на багнетах бойовиків приходять до влади белоленточнікі»
«Інтерфакс» писав:[65]
«У русі вважають, що обшуки і затримання пов'язані з кримінальною справою, порушеною за фактом показаного на телеканалі РЕН ТВ відео, на якому Белецький, а також націоналіст Дмитро Дьомушкін і саратовський політик В'ячеслав Мальцев нібито обговорюють майбутню спробу держперевороту.»
Оглядач «Независимой газети» Андрій Мельников писав:[66]
«Участь таких діячів, як Белецький, в Парнас, В свою чергу, стало одним з головних напрямків критики на адресу несистемної опозиції. Повернемося до слів про вибір між добром і злом. Звісно ж, що саме такий сплав харизматичних релігійних радикалів і непримиренних опозиціонерів найбільше насторожує сьогодні як Церква, так і держадміністрацію. У цьому полягає один із секретів нерозривної солідарності офіційної церковності і системної політики.»
«Life» в статті «Чому в школах Хмельницького заборонили російську мову» писав:[67]
«У 2016 році Белецький був одним з вождів» російського маршу «в Москві, куди зібрав десятки своїх одновірців, а перед цим вів в столиці волонтерську діяльність для Парнас на виборах в Державну думу, будучи близьким сподвижником третього номера в списку партії В'ячеслава Мальцева.»
Eadaily в статті «За що влаштували погром сайтам російських націоналістів: думка» писав:[68]
"Частина активу марширують в Любліно на чолі з Іваном Белецким узяла в минулому році участь в кампанії ПАРНАС, отримавши через Мальцева поспіль на волонтерську роботу в ЮВАО, і разом з Карпатським міцні голені молодчики з рунічними татуюваннями влаштовували акції у метро, агітуючи переляканих городян голосувати за партію Касьянова. "
В мережевому виданні «Ніс» Белецького характеризували так:[69]
«Іван Белецький вважається одним з найбільш радикальних націоналістів. Він звернув на себе особливу увагу правоохоронних органів досить давно, перебуваючи серед найактивніших учасників „Російських маршів“ в Москві. У минулому році Белецький розмістив на Youtube свої виступи, в яких запрошував бажаючих приєднатися до участі в протестних акціях опозиції 4 і 5 листопада 2017 року. У цих відеороликах містилися екстремістські заклики до насильницької зміни влади в Росії.»
Видання «Зараз інфо»:[70]
«Правда, цього разу „Російський марш“ вирішили перейменувати. Захід пройде під назвою „Правий марш“. Про це повідомив „Інтерфаксу“ керівник правління Інституту національної політики і організатор „Російських маршів“ 2016—2017 років Іван Білецький. Передбачається, що учасники ходи висловляться на підтримку націонал-демократичного курсу, за свободу політичним в'язням, чесні вибори, права людини і свободу слова.»
Видання «Російська планета» про Белецькому:[71]
«І — вишенька на торті — „Інститут національної політики“ зареєстрований в Києві. Куди Белецький втік в 2017 році. І навіть примудрився прямо звідти організовувати минулорічний „Русский марш“.»
Українське видання «Обозреватель» так писало про Івана Белецькому:[1]
«Відзначимо, свою політичну діяльність Белецький почав в Росії на початку 2000-х. Він є одним з лідерів незареєстрованої всеросійської політичної партії „Партія націоналістів“. Брав участь в безлічі мітингів і акцій протесту в Москві, в тому числі і на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Білецький брав участь в організації „Російських маршів“ — мітингів представників націоналістичних організацій.»
Видання Tricolor-center писало, що дуже символічно отримання українського громадянства Белецким:[72]
«Символічно, що його ідеологічний брат отримав паспорт з тризубом саме в річницю майдану, коли радикали мають намір нагадати Зеленському про долю Януковича і своїх вимогах по переговорам про Донбас, в яких бере участь і Росія.»
- ↑ а б в г д е ж и к Російський опозиціонер отримав політичний притулок в Україні: хто він. https://www.obozrevatel.com. Обозреватель. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б В Москві затриманий організатор «Російських маршів» Іван Белецький. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 04.13.2017. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б в Офіційні документи що засвідчують особу і П.І.Б І.С. Белецького, офіційні документи Інституту Національної Політики. https://www.institutenp.com/ (рос.). Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Співголова «Партії націоналістів» Іван Белецький повідомив про обшуки. http://gr-sily.ru/ (рос.). Цивільні Сили. 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ а б Лідер партії націоналістів Білецький заочно арештований в Москві за звинуваченням в екстремізмі. http://tass.ru/ (рос.). ТАСС. 03-31-2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 06-25-2018.
- ↑ а б Російський Мін'юст прийняв документи на реєстрацію «Партії націоналістів». https://ria.ru/ (рос.). РИА Новости. 2 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Гармоненко, Дарина (13 лютого 2017). Націоналісти збиваються в партію. http://www.ng.ru/ (рос.). Незалежна газета. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Структура Інституту. https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
- ↑ а б в г Міжнародна конференція: "Будапештський меморандум: ефективний шлях примусу до імплементації і стратегії деокупацію". https://blogs.uainfo.org. UAINFO. 16 грудня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в г Російський опозиціонер Белецький отримав в Україні статус біженця. https://gordonua.com. ГОРДОН (інтернет-видання). 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в г Російський опозиціонер Іван Білецький повідомив, що отримав статус біженця в Україні. https://interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б Заочно заарештований в Росії націоналіст Белецький отримав українське громадянство. https://tass.ru. Інформаційне агентство Росії «ТАРС». 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б Організатор «Російських маршів» Белецький отримав громадянство України як «етнічний українець». У РФ він заочно арештований. https://www.fontanka.ru. Фонтанка. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ а б в Організатор "Російських маршів" Белецький отримав громадянство України. https://ria.ru. РИА Новости. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в Московський суд заочно заарештував лідера «Партії націоналістів». http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 03.31.2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Інформаційні ресурси партії «Народовладдя». https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Біографія Івана Белецького. https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в Іван Белецький: «Або ми йдемо на узгоджений Марш в Любліно, або в разі чергового феєричного відмови, ми повністю оголосимо План Б», Біографічна довідка про Белецькому. https://artpolitinfo.com/ (рос.). АртПолітІнфо. 01.11.2016. Процитовано 25.06.2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Євстратов, Віктор. Націоналісти готові до діалогу. Інтерв'ю Івана Белецького. https://www.russmarch.com (рос.). Російський Марш. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ а б в г Які «політемігранти» затребувані в Україні. https://ukraina.ru. Україна РУ. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Мельников, Андрій (09.21.2016). Таїнство голосування. http://www.ng.ru/ (рос.). Незавісімая газета. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Мальцев, Владислав (06.07.2017). За що влаштували погром сайтам російських націоналістів: думка. https://eadaily.com/ (рос.). EurAsia Daily. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Націоналістам дозволили провести 4 листопада акцію в московському районі Любліно. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 11.01.2016. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Хода в московському районі Любліно завершилося без ексцесів. https://ria.ru/ (рос.). РІА Новини. 11.04.2016. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Гармоненко, Дарина (02.09.2017). Нова опозиція ділить свої 14%. http://www.ng.ru/ (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Дарина Гармоненко, Павло Скрильніков (04.10.2017). "Нова опозиція» проведе політичні екскурсії проти влади. http://www.ng.ru/ (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Гармоненко, Дарина (13 квітня 2017). Темна справа «Нової опозиції». http://www.ng.ru/ (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Регіональні відділення Партії Націоналістів. https://www.russparty.com/ (рос.). Партія Націоналістів і Російський Марш. Архів оригіналу за 06.07.2018. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Белецького допитали у кримінальній справі в зв'язку з мітингом 26 березня і відпустили. https://ovdinfo.org/ (рос.). ОВД-Инфо. 04.13.2017. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Чим викликана зачистка вкрай правого флангу несистемної опозиції?. https://versia.ru/ (рос.). Наша версія. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Влада Москви погодили антикризовий мітинг «Нової опозиції» 8. квітня. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 03.31.2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Коаліція «Нова опозиція» проводить мітинг з вимогами зміни політичного курсу в Росії. https://echo.msk.ru/ (рос.). Ехо Москви. 04.08.2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ "Нова опозиція» повідомила про затримання організатора «Російських маршів». http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 05.01.2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Установа Інституту Національної Політики. https://www.russparty.com/ (рос.). Партія Націоналістів і Російський Марш. Архів оригіналу за 06.07.2018. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Структура Інституту Національної Політики. https://www.institutenp.com/ (рос.). Інституту Національної Політики. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Керівництво Інституту Національної політики. https://www.institutenp.com/ (рос.). Інституту Національної Політики. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Міфічна анонімність: JesuisMaidan встановив особистості учасників акцій Навального. http://ren.tv/ (рос.). РЕН ТВ. 09.19.2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Черненко, Євген (03.31.2018). Лідер партії націоналістів Іван Белецький заочно арештований в Москві за звинуваченням в екстремізмі. https://www.kp.ru/ (рос.). Комсомольская правда. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ "Русский марш» почався на другому майданчику в Москві (рос.). РІА Новини. 11.04.2017. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Офіційні документи Інституту Національної Політики. https://www.institutenp.com/ (рос.). Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ У Москві подали ще одну заявку на «Російський марш». https://tvrain.ru. Дождь. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Прес-конференція: "Будапештський формат як ефективний шлях деокупації". https://ukranews.com. Українські Новини. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Міжнародна прес-конференція: "Будапештський формат як ефективний шлях деокупацію". http://irar.zzz.com.ua. ІДРА. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Міжнародний комітет «За Будапештський меморандум». https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б Прес-конференція: "Будапештський меморандум: ефективний шлях примусу до імплементації та стратегії деокупації". https://ukranews.com. Українські Новини. 12 грудня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Про прес-конференції в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" на тему "Аспекти виключення Росії з Інтерполу: підстави і необхідність". https://interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Влада Москви вперше за 11 років не погодили «Російський марш». https://www.vedomosti.ru. Відомості. 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Влада Москви скасували "Правий марш" і погодили "Російський". https://www.dw.com. Deutsche Welle. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Націоналісти подали заявку на «Російський марш» в Москві під новою назвою. https://ru.krymr.com. Крим.Реалії. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Націоналістам дозволили провести марш у Москві. https://www.segodnya.ua. Сегодня (газета, Україна). 25 жовтня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ У Москві суд заборонив російським націоналістам проводити марш. https://www.segodnya.ua. Сегодня (газета, Україна). 28 жовтня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Націонал-демократія в сучасній Росії. https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 10 серпня 2020.
- ↑ Уточкін, Артем (29.05.2017). Чи хочуть росіяни війни?. http://poistine.org/ (рос.). Воістину. Архів оригіналу за 07.07.2018. Процитовано 06.07.2018.
- ↑ Белецький, Іван (01.12.2017). За що бореться опозиція в РФ. https://www.institutenp.com/ (рос.). Інститут Національної Політики. Архів оригіналу за 7 липня 2018.
- ↑ ЗМІ повідомили про затримання організатора «Російських маршів». http://www.rbc.ru (рос.). РБК. 11.12.2016. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ В Москві затримали організатора «Російських маршів» Белецького. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 12.11.2016. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Одного з організаторів "Російського маршу" викликали в поліцію. https://www.svoboda.org/ (рос.). Радіо Свобода. 29.12.2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 25.07.2018.
- ↑ Двоє російських націоналістів повідомили про обшуки в їхніх квартирах. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 04.11.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Поліція прийшла з обшуками до лідера «Партії Націоналістів». https://tvrain.ru/ (рос.). Дождь. 04.11.2017. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ В «Партії Націоналістів» заявили про обшуки. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 02.15.2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ Репринцева, Юлія (02.15.2018). В московських квартирах націоналістів пройшли обшуки. https://www.novayagazeta.ru/ (рос.). Нова газета. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.25.2018.
- ↑ а б Російський націоналіст, який отримав політичний притулок в Україні, заявив про переслідування з боку російських силовиків. https://rupres.com. Російська преса. 6 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Іван Белецький. Офіційна заява з приводу переслідування з боку спецслужб РФ. https://www.institutenp.com. Інститут Національної Політики. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Стрельников, Кирило. «Попались»!. http://ren.tv/ (рос.). РЕН ТВ. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ У Москві затримано організатора "Російських маршів" Іван Белецький. http://www.interfax.ru/ (рос.). Інтерфакс. 2017-13-04. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Мельников, Андрій (21.09.2016). Таїнство голосування. http://www.ng.ru/ (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Мальцев, Владислав (22.10.2017). Чому в школах Хмельницького заборонили російську мову. https://life.ru/ (рос.). Life. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 06.07.2018.
- ↑ Мальцев, Владислав (6.07.2017). За що влаштували погром сайтам російських націоналістів: думка. https://eadaily.com/ (рос.). EurAsia Daily. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25.07.2018.
- ↑ У квартирах співголови «Партії націоналістів» пройшли обшуки. http://nospress.ru/ (рос.). Ніс. 15.02.2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 25.06.2018.
- ↑ Націоналісти подали заявку на проведення «Російського маршу». У цьому році він буде називатися по-іншому. http://seychas.info. Видання «Зараз інфо». 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ І не марш. І не російська. І не єдиний. https://rusplt.ru. Російська планета. 3 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Україна усиновила російського націоналіста Івана Белецького. https://tricolor-center.ru. Tricolor-center. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- Сайт Інституту Національної Політики [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]
