Бортків
| село Бортків | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Золочівський район |
| Тер. громада |  Красненська селищна громада
|
| Код КАТОТТГ | UA46040090050072196 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1442 |
| Населення | 809 |
| Площа | 3,242 км² |
| Густота населення | 249,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80730[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′40″ пн. ш. 24°37′57″ сх. д. / 49.84444° пн. ш. 24.63250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
227 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80730, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бортків |
| Карта | |
  Бортків | |
 Бортків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бо́ртків (пол. Bortków) — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області.
Населення становить 809 осіб.
Тут колись мешкало первісне поселення Бориславів двір і в процесі історичного розвитку виник простіший варіант для назви поселення Бортків двір, а згодом іще простіший – Бортків. Основна версія назви села говорить про рід занять поселенців – бортництво (бджільництво).[2]
Розташоване в північно-західній частині району на березі річки Гологірка.
Сусідні села:
Навколо Борткова лежать орні поля, лісів вже в цій околиці немає.
Але колись давно, що поля на заході були зайняті великим лісом, який біля самого села переростав у сад. Але майже усі дерева лісу були зрізані і постачалися до Львова, як сировина. Через це населенню стало складно жити, адже ліси у ті часи мали дуже велике значення для сільського господарства. Також приблизно на 100 метрів від Дубин у сторону Глинян розташоване невеличке цікаве місце Гарбузове. А цікаве воно тим що колись там колись жив Пан Гарбуз до якого ходили селяни працювати на землі. А ще ближче до села знаходилися окопи, у які жителі села закопували мертву худобу. Після цього це місце почали називати «окописка».
Село Бортків, ймовірно, було засноване ще у VII–VIII столітті, що підтверджується згадкою великого каменя з язичницькими символами, який пізніше був закопаний селянами[2]. Це свідчить про можливу присутність на цих землях дулібів.
В часи Київської Русі території села були на межі кордонів Галицького князівства та Волинського князівств.
В 1349 році в результаті Довгої війни землі Борткова увійшли до складу Польщі.
Вперше село згадане в писемних джерелах за 1442 рік.
Село під назвою «Bordtkow» зображене на карті України Гійома де Боплана 1650 року[3], а також на пізніших картах фон Міґа (1779-1883)[4].
В часи Речі Посполитої село входило до складу Львівського повіту, Львівської землі, Руського воєводства.
На протилежному боці села був великий фільварок, який орієнтувався на виробництві збіжжя. Цей фільварок з’явився приблизно в 1680 році. Вести господарство у ті часи було складно саме через те, що були часті татарські навали. На початку XVIII століття Галичина була ареною бойових дій. Не минуло це і Борткова, нагадуванням про ці події є вулиці Ріжна (де нібито відбулася велика різанина) і Королева (проїжджаючи через село зупинився Ян Казимир).[2]
В результаті поділу Речі Посполитої 1772 року Бортків увійшов до складу Австрійської імперії. Село було в складі Золочівського повіту, Львівського округу Королівства Галичини та Володимирії.
У Географічному словнику Королівства Польського (1880) міститься така інформація про Бортків:[5]
|
Бортків – село Золочівського повіту, в 3 милях на захід від Золочева, над потічком Солотвина, притокою Гологірки, яка, у свою чергу, є притокою Полтви, у 12 км від поштової станції Красне. Бортків лежить на дуже родючій землі, на так званих Золочівських низинах, глибокий чорнозем, земля при висиханні практично непридатна для оброблення. У власності пана перебуває: ріллі орної – 1049 моргів, лугів і городів – 483, пасовищ – 62, у власності селян – ріллі орної – 1304 морги, лугів і городів – 830, пасовищ – 241. Кількість мешканців: римо-католиків – 134, греко-католиків – 773, юдеїв – 69, разом – 976. Належить до римо-католицької парафія в Глинянах, греко-католицька парафія є на місці, належить до деканату унівського. Також є етатова школа і позичкова каса з фондом 245 золотих ринських. | 
|
В 1902 році в поміщицькому маєтку відбувся страйк сільськогосподарських робітників, організаторів якого — місцевих жителів Г. Папроцького і М. Балучинського — ув’язнили. В роки Першої світової війни село було знищене. В 1919—1920 рр. його селяни розподілили поміщицькі землі між собою. В результаті Польської-української війни увійшло до складу Польщі. Адміністративно входив до складу Ґміну Красне, Золочівського повіту, Тернопільського воєводства.
В 1934 році було відомо, що в Борткові було аж три читальні – українська, москвофільська, польська. А також дві кооперативні крамниці – «Просвіта» і «Суспільство ім. М.Качковського». Була ще й єврейська крамниця. Ще в 1873 році в Галичині виникло москвофільство, і на основі цього будували москвофільські читальні. Одна з таких читалень була в Борткові. Такі читальні створювали, тому що відбувалися народні рухи проти Російської Імперії. Народ своїми силами намагався підсилити ідею відродження незалежної української держави і українського народу. Люди почали популяризувати козацтво - носили високі шапки і співали коцьких пісень. І тому москвофіли намагалися придушити в українців їхню силу волі. Через це Російська Імперія таємно підтримувала москвофілів. Після Першої Світової війни інформацію про читальню не знайшли. Але було відомо, що селяни читали газети: «Русское Слово», «Русская Рада», «Посланник».[2]
Делегатами до Народних Зборів Західної України у 1939 році були В. Папроцький та І. Регета. В цьому ж році виникла комсомольська організація.[6]
За радянської влади в селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 1,7 тис. грн. Основним виробничим напрямком було тваринництво з розвинутим буряківництвом.
У 1941 році село було захоплено Німеччиною, де неподалік у Ляцьке діяв Трудовий табір для цивільного населення, де були репресовані юдеї з Борткова[7]. Село було в складі Крайсгауптманшафт Злочов, Дистрикту Галичина, Генеральної губернії. 17 липня 1944 року радянські війська взяли Бортків.
У зв'язку з децентралізацією в Україні з 2020 року село перебуває у складі Красненської селищної громади Золочівського району.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 956 осіб, з яких 430 чоловіків та 526 жінок.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 808 осіб.[9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,75 % |
| російська | 0,25 % |
Діють підприємства:
- СТОВ «Україна», фермерські господарства. Основний вид діяльності — вирощування зернових.
- МПП «Секунда» — виробництво взуття. (Зараз не діє)
- МПП «Столярик» — виробництво столярних виробів.
- ПП «Геопроект-М» — інжинірингова діяльність.
Освітні заклади:
- Бортківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (директор — Кутянський Степан Мар'янович). Приміщення школи збудоване 1967 року.
До закладів культури відноситься народний дім. До охорони здоров'я — амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є місцева пожежна команда, яка була відкрита 29 жовтня 2018 року.[11]
Знаходиться в центрі села, при дорозі. Тризрубна триверха будівля збудована з різаного вільхового дерева на дубових підвалинах, за кошти громади. Рік освячення — 1767, посвячував її єпископ Антін Ангелович. Ще на початку XX ст. в церкві був антимінс, виданий ним 1768 року. Біля церкви стояла дерев`яна дзвіниця з чотирма дзвонами. У 1876 році церкву всередині розмалювали. У 1901 році біля неї вже стояла мурована дзвіниця з п`ятьма дзвонами. У цьому ж році до бабинця церкви прибудували присінок, адже вона не вміщала усіх парафіян.[2]
На південь від церкви розташована мурована стінна двоярусна дзвіниця на п'ять аркових прорізів. До 1901 року це була дерев'яна дзвіниця з чотирма дзвонами. З мурованої дзвіниці у 1915 році московське військо забрало усі п'ять дзвонів. На прицерковній території збереглися старі кам'яні хрести і надгробні пам'ятники.
Церква була заснована у 1928 році[12] місіонером Михайлом Якітом. У 1920-х та 1930-х служив проповідник Григорій Федишин. У 90-річчі церкви в 2018 році побував старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко.
З міста Глиняни через Бортків йшла воєнна дорога, з боку цієї дороги росли чотири липи. Там була криниця. І за часів польського правління вона була засипана австрійською зброєю, а на цьому місці було встановлено пам’ятник «Святому Яну Непомуку». На сьогоднішній день в селі залишився пам’ятник святому Яну і лише одна липа, які є живими свідками цієї історії.[2]
Трохи ближче на відстані від села 3 кілометри знаходиться горб, який називають Козацьким. Про це існує легенда, про те що коли була війна, неподалік села ближче до Дубин, у битві помер полководець і його тіло закидали козацькими шапками і з часом його тіло поросло травою і утворився горб. Який вважали символом вірності українців. Цей горб здіймається до 257 метрів над рівнем моря.[2] А ще недалеко від цього місця стояв великий камінь на, якому були зображені язичницькі символи. Але селяни вирішили його закопати цю пам’ятку давньої слов’янської релігії.
- Хамула Михайло — галицький промисловець
- Кохан Григорій — український кінорежисер
- Дальний Мар'ян (справжнє ім'я — Горгота Мар'ян) — письменник
- Солотва Ольга Франківна — доярка колгоспу «Україна», Герой Соціалістичної Праці
- Гжегож Носс[13] – польський учитель[14], пасічник[15].
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ а б в г д е ж Історія мого старого друга – мого села.
- ↑ Карта Боплана квадрат 2-4. freemap.com.ua. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ БОРТКІВ, ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОН, ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ.
- ↑ [ http://www.deutschland-ein-denkmal.de/ded/database/detailView;jsessionid=BB943A58B75B0AD7F54D60E80EA407C2?reqEntryId=2493&reqEntryId=2492&cat=f.gen&hasMenu=false&selectDetail=Auswahl+abschicken.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) www.deutschland-ein-denkmal.de (нім.)] - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Відбулося урочисте відкриття місцевої пожежної команди Бортківської сільської ради. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ У селі Бортків на Львівщині відсвяткували 90-річчя церкви. Українська Церква Християн Віри Євангельської. 10 вересня 2018. Процитовано 13 листопада 2024.
- ↑ Na kurs pszczelniczo-ogrodniczy. „Kurjer Lwowski”. 150, s. 8, 31 maja 1903.
- ↑ Tępienie chrabąszczy. „Kurjer Lwowski”. 136, s. 1, 17 maja 1899.
- ↑ Nagrody na wystawie. „Kurjer Lwowski”. 277, s. 3, 6 paźdz. 1898.
- Бортківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Золочівської районної ради Львівської області [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Бортків [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Бортківська сільська рада [Архівовано 26 серпня 2019 у Wayback Machine.]
.png){kind=small}