Генерал армії (СРСР)
Генерал армії Радянського Союзу — вище генеральське військове звання в Збройних Силах Радянського Союзу в період з 1940 по 1991. Вище цього звання було лише звання Маршал Радянського Союзу.
Військове звання генерала армії було введено в Червоній армії 7 травня 1940 року, як найвище з чотирьох генеральських звань. Відновлення генеральських звань диктувалося як прагненням сталінського режиму до реставрації деяких зовнішніх прикмет ладу дореволюційної Росії, так і міркуваннями чисто практичними: дійсно, військові звання вищого командного і начальницького складу, що існували в 1935—1940 роках, збігалися зі скороченими позначеннями командних посад (комдив — командир дивізії, комкор — командир корпусу, командарм — командувач армією) і тому були незручні у використанні.
Звання «генерал армії» не існувало в дореволюційній Росії; зразками, напевно, стали у пригоді французьке армійський генерал (фр. général d'armée) та американське (англ. General of the Army) вищі генеральські звання.
Першими радянськими генералами армії стали Г. К. Жуков, К. П. Мерецков і І. В. Тюленєв; до початку війни до них приєдналися Й. Р. Апанасенко (командувач Далекосхідним фронтом) і Д. Г. Павлов (командувач Західним ВО).
Як і звання Маршала Радянського Союзу, звання генерала армії не присвоювалося нікому з початку війни аж до січня 1943 року, коли новий знак розрізнення — погони з чотирма зірками — отримав О. М. Василевський.
В подальшому вище генеральське звання генерала армії до закінчення німецько-радянської війни було присвоєне ще 18 воєначальникам. 10 воєначальників, що отримали під час німецько-радянського конфлікту звання генерала армії, стали згодом Маршалами Радянського Союзу (з них шістьох — ще в ході війни). Серед генералів армії Другої світової війни — такі полководці, як загиблі на фронті М. Ф. Ватутін і І. Д. Черняховський, начальник Генерального штабу СРСР, кавалер ордена «Перемога» О. І. Антонов.
Після скасування власних звань військово-політичному складу (1942) та спеціальних звань ГБ (1945) вищі чини цих військ отримали генеральські звання. Першим генералом армії — членом військової ради став у 1944 році М. О. Булганін; у липні 1945 року генералом армії став комісар державної безпеки 1-го рангу В. М. Меркулов.
Після війни, і особливо з початку 1970-х років, звання генерала армії нерідко присвоювалося вже не за особливі заслуги, як в роки Другої світової, а за фактом знаходження на тій або іншою посаді, що «дає» право на це звання; крім того, з 1970-х років стає звичайним присвоєння цього звання політробітникам і співробітникам органів державної безпеки (раніше такі приклади були абсолютно одиничні). Вказані причини зумовлюють зростання числа осіб, які отримують це звання в мирний час: якщо з 1950 по 1969 рік звання генерала армії отримали тільки 39 чоловік, то з 1970 по 1991 — вже 64. Починаючи з 1967 року вже не обходиться жодного року без присвоєння звання генерала армії.
Декілька підвищується середній вік генералів армії (на час присвоєння) — з 57 років (1950—1960-і) до 59 років (1970—1980-і). Всього звання «генерал армії» за 1940—1991 роки було присвоєне 133 воєначальникам, більша частина яких займала командні пости, значна кількість — також штабні і тилові. З них 31 воєначальникові згодом було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу, а ще одному — В. Ф. Толубко — звання Головного маршала артилерії.
Наймолодшим генералом армії був І. Д. Черняховський, що отримав звання за три дні до свого 38-річчя, найстарішим у момент присвоєння — заступник голови КДБ Г. К. Циньов, якому звання було присвоєне в 71-річному віці. Найдовше мав цей чин І. В. Тюленєв — 38 років, найкоротший час, 12 днів, генералом армії був В. Я. Колпакчи, що отримав звання 5 травня 1961, а вже 17 травня загинув.
О. М. Василевському всього через 29 днів після присвоєння військового звання генерала армії (16 лютого 1943 року) було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу.
Відповідні звання існували у родах військ з 1943 року. Вони мали особливі маршальські звання: звання маршал авіації, маршал артилерії, маршал бронетанкових військ, маршал інженерних військ, маршал військ зв'язку, що дорівнювалися до звання «генерал армії».
У 1984 році останні три, а в 1993 році перші два звання було скасовано.
На флоті в 1940—1945 і з 1962 відповідним званням є адмірал флоту; у 1945—1962 роках флотського звання, відповідного чину генерала армії, не існувало.
Як знаки розрізнення для генералів армії були встановлені (Наказом НКО № 212 від 13 липня 1940 року): п'ять позолочених зірочок на червоних петлицях; на рукавах вишита велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з широкого 32-мм золотого галуну, а у верхній частині — з червоного сукна — шириною 10 мм.
У січні 1943 року ці знаки розрізнення були відмінені і введені знаки розрізнення на погонах — 4 «генеральських» зірки у ряд. У 1974—1997 роках радянські генерали армії носили знаки розрізнення, наближені до маршалів родів військ. Замість погонів з чотирма зірками були введені погони з однією великою зіркою і загальновійськовою емблемою, а на краватці при парадній формі носилася Маршальська Зірка «малого» зразка. Вказана зміна у формі мала на меті подолати «нерівність» між генералами армії і рівними їм за чином маршалами родів військ.
В арміях інших держав військове звання генерала армії дорівнювало зі званнями фельдмаршала (Велика Британія), генерала армії США, армійський генерал (Франція) тощо.
- Знаки розрізнення генерала армії в 1940-1991 роках
-
Петлиця, 1940–1943
-
Погон, 1943–1955
-
Погон, 1955–1974
-
Погон, 1974–1991
-
Маршальська зірка «малого» типу
№ | ПІБ | Дата присвоєння | посада на момент присвоєння | Примітки |
---|---|---|---|---|
1 | Жуков Георгій Костянтинович | 4 червня 1940 | командувач військами Київського Особливого військового округа | Маршал Радянського Союзу з 18 січня 1943 |
2 | Мерецков Кирило Панасович | 4 червня 1940 | заступник народного комісара оборони СРСР з бойової підготовки та військово-навчальним закладам | Маршал Радянського Союзу з 26 жовтня 1944 |
3 | Тюленєв Іван Володимирович | 4 червня 1940 | командувач військами Московського військового округа | |
4 | Апанасенко Йосип Родіонович | 22 лютого 1941 | командувач військами Далекосхідного фронту | |
5 | Павлов Дмитро Григорович | 22 лютого 1941 | командувач військами Західного Особливого військового округа | |
6 | Василевський Олександр Михайлович | 18 січня 1943 | начальник Генерального штабу РСЧА, заступник народного комісара оборони СРСР | Маршал Радянського Союзу з 16 лютого 1943 |
7 | Ватутін Микола Федорович | 12 лютого 1943 | командувач військами Південно-Західного фронту | |
8 | Малиновський Родіон Якович | 28 квітня 1943 | командувач військами Південно-Західного фронту | Маршал Радянського Союзу з 10 вересня 1944 |
9 | Рокоссовський Костянтин Костянтинович | 28 квітня 1943 | командувач військами Центрального фронта | Маршал Радянського Союзу з 29 червня 1944 |
10 | Конєв Іван Степанович | 26 серпня 1943 | командувач військами Степового фронту | Маршал Радянського Союзу з 20 лютого 1944 |
11 | Попов Маркіан Михайлович | 26 серпня 1943, | командувач військами Брянського фронту;
командувач військами Таврійського військового округа |
знижений до генерал-полковника 20 квітня 1944; відновлений у 1953 році |
12 | Антонов Олексій Інокентійович | 27 серпня 1943 | 1-й заступник начальника Генерального штабу РСЧА | |
13 | Єрьоменко Андрій Іванович | 27 серпня 1943 | командувач військами Калінінського фронту | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
14 | Соколовський Василь Данилович | 27 серпня 1943 | командувач військами Західного фронту | Маршал Радянського Союзу з 3 липня 1946 |
15 | Толбухін Федір Іванович | 21 вересня 1943 | командувач військами Південного фронту | Маршал Радянського Союзу з 12 вересня 1944 |
16 | Петров Іван Юхимович | 9 жовтня 1943 26 жовтня 1944 |
командувач військами Північно-Кавказького фронту;
командувач військами 4-го Українського фронту |
знижений до генерал-полковника 4 лютого 1944, відновлений 26 жовтня 1944 |
17 | Хрульов Андрій Васильович | 7 листопада 1943 | начальник Тилу РСЧА | |
18 | Баграмян Іван Христофорович | 17 листопада 1943 | командувач військами 1-го Прибалтійського фронту | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
19 | Говоров Леонід Олександрович | 17 листопада 1943 | командувач військами Ленінградського фронту | Маршал Радянського Союзу з 18 червня 1944 |
20 | Черняховський Іван Данилович | 26 червня 1944 | командувач військами 3-го Білоруського фронту | |
21 | Захаров Георгій Федорович | 28 липня 1944 | командувач військами 2-го Білоруського фронту | |
22 | Масленников Іван Іванович | 28 липня 1944 | командувач військами 3-го Прибалтійського фронту | |
23 | Пуркаєв Максим Олексійович | 26 жовтня 1944 | командувач військами Далекосхідного фронту | |
24 | Булганін Микола Олександрович | 17 листопада 1944 | заступник народного комісара оборони СРСР | Маршал Радянського Союзу з 3 листопада 1947, знижений до генерал-полковника 26 листопада 1958 |
25 | Захаров Матвій Васильович | 29 травня 1945 | командувач військами 2-го Українського фронту | Маршал Радянського Союзу з 8 травня 1959 |
26 | Меркулов Всеволод Миколайович | 9 липня 1945 | народний комісар державної безпеки СРСР | розстріляний 23 грудня 1953, позбавлений звання 31 грудня 1953 |
27 | Курасов Володимир Васильович | 12 листопада 1948 | головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія) | |
28 | Маландін Герман Капітонович | 12 листопада 1948 | заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | |
29 | Чуйков Василь Іванович | 12 листопада 1948 | 1-й заступник головнокомандувача Групою радянських військ у Німеччині | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
30 | Штеменко Сергій Матвійович | 12 листопада 1948,
19 лютого 1968 |
начальник Генерального штабу Збройних Сил СРСР;
1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору |
знижений до генерал-лейтенанта у червні 1953,
підвищений до генерал-полковника 26 листопада 1956 |
31 | Бірюзов Сергій Семенович | 3 серпня 1953 | головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія) | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
32 | Гречко Андрій Антонович | 3 серпня 1953 | головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
33 | Малінін Михайло Сергійович | 3 серпня 1953 | 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | |
34 | Москаленко Кирило Семенович | 3 серпня 1953 | командувач військами Московського військового округу | Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955 |
35 | Крилов Микола Іванович | 18 вересня 1953 | 1-й заступник командувача військами Далекосхідного військового округу | Маршал Радянського Союзу з 28 квітня 1962 |
36 | Батов Павло Іванович | 10 березня 1955 | командувач військами Прикарпатського військового округу | |
37 | Галицький Кузьма Микитович | 8 серпня 1955 | командувач Північною групою військ (Польща) | |
38 | Горбатов Олександр Васильович | 8 серпня 1955 | командувач військами Прибалтійського військового округа | |
39 | Жадов Олексій Семенович | 8 серпня 1955 | головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія) | |
40 | Казаков Михайло Ілліч | 8 серпня 1955 | командувач військами Уральського військового округа | |
41 | Лучинський Олександр Олександрович | 8 серпня 1955 | командувач військами Туркестанського військового округа | |
42 | Сєров Іван Олександрович | 8 серпня 1955 | Голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР | знижений до генерал-майора 12 березня 1963 |
43 | Федюнінський Іван Іванович | 8 серпня 1955 | командувач військами Закавказького військового округа | |
44 | Поплавський Станіслав Гилярович | 12 серпня 1955 | заступник міністра національної оборони Польської народної республіки | |
45 | Голиков Пилип Іванович | 8 травня 1959 | начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту | Маршал Радянського Союзу з 6 травня 1961 |
46 | Курочкін Павло Олексійович | 8 травня 1959 | начальник Військової академії імені М. В. Фрунзе | |
47 | Лелюшенко Дмитро Данилович | 8 травня 1959 | командувач військами Уральського військового округа | |
48 | Батицький Павло Федорович | 5 травня 1961 | командувач військами Московського округа ППО | Маршал Радянського Союзу з 15 квітня 1968 |
49 | Іванов Володимир Дмитрович | 5 травня 1961 | 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | |
50 | Колпакчи Володимир Якович | 5 травня 1961 | начальник Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ | |
51 | Пеньковський Валентин Антонович | 5 травня 1961 | командувач військами Далекосхідного військового округу | |
52 | Крейзер Яків Григорович | 27 квітня 1962 | командувач військами Далекосхідного військового округу | |
53 | Плієв Ісса Олександрович | 27 квітня 1962 | командувач військами Північно-Кавказького військового округа | |
54 | Якубовський Іван Гнатович | 27 квітня 1962 | головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині | Маршал Радянського Союзу з 12 квітня 1967 |
55 | Єпішев Олексій Олексійович | 11 травня 1962 | начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту | з генерал-майорів |
56 | Бєлобородов Опанас Павлантійович | 22 лютого 1963 | командувач військами Московського військового округа | |
57 | Гетьман Андрій Лаврентійович | 13 квітня 1964 | командувач військами Прикарпатського військового округа | |
58 | Кошовий Петро Кирилович | 13 квітня 1964 | командувач військами Київського військового округа | Маршал Радянського Союзу з 15 квітня 1968 |
59 | Стученко Андрій Трохимович | 13 квітня 1964 | командувач військами Закавказького військового округа | |
60 | Павловський Іван Григорович | 12 квітня 1967 | заступник міністра оборони СРСР | |
61 | Соколов Сергій Леонідович | 12 квітня 1967 | 1-й заступник міністра оборони СРСР | Маршал Радянського Союзу з 17 лютого 1978 |
62 | Маргелов Василь Пилипович | 25 жовтня 1967 | командувач повітряно-десантних військами | |
63 | Гусаковський Йосип Іраклійович | 19 лютого 1968 | начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР | |
64 | Іванов Семен Павлович | 19 лютого 1968 | командувач військами Сибірського військового округа | |
65 | Лащенко Петро Миколайович | 19 лютого 1968 | головний військовий радник у Об'єднаної Арабської Республіці | |
66 | Лященко Микола Григорович | 19 лютого 1968 | командувач військами Туркестанського військового округа | |
67 | Хетагуров Георгій Іванович | 19 лютого 1968 | командувач військами Прибалтійського військового округа | |
68 | Маряхін Сергій Степанович | 22 лютого 1968 | 1-й заступник начальника Тилу Збройних Сил СРСР | |
69 | Білик Петро Олексійович | 21 лютого 1969 | командувач військами Забайкальського військового округа | |
70 | Куликов Віктор Георгійович | 29 квітня 1970 | головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині | Маршал Радянського Союзу з 14 січня 1977 |
71 | Толубко Володимир Федорович | 29 квітня 1970 | командувач військами Далекосхідного військового округу | головний маршал артилерії з 25 березня 1983 |
72 | Щеглов Панас Федорович | 29 квітня 1970 | 1-й заступник Головнокомандувача військами ППО країни | |
73 | Івашутін Петро Іванович | 22 лютого 1971 | заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР — начальник Головного розвідувального управління | |
74 | Комаровський Олександр Миколайович | 2 листопада 1972 | заступник міністра оборони СРСР з будівництва та розквартирування військ | |
75 | Радзієвський Олексій Іванович | 2 листопада 1972 | начальник Військової академії імені М. В. Фрунзе | |
76 | Івановський Євген Пилипович | 3 листопада 1972 | головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині | |
77 | Куркоткін Семен Костянтинович | 3 листопада 1972 | заступник міністра оборони СРСР — начальник Тилу Збройних Сил СРСР | Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983 |
78 | Петров Василь Іванович | 15 грудня 1972 | командувач військами Далекосхідного військового округу | Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983 |
79 | Огарков Микола Васильович | 5 жовтня 1973 | 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | Маршал Радянського Союзу з 30 жовтня 1977 |
80 | Мальцев Євдоким Єгорович | 4 листопада 1973 | начальник Воєнно-політичної академії ім. В. І. Леніна | |
81 | Шавров Іван Єгорович | 5 листопада 1973 | начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР им. К. Є. Ворошилова | |
82 | Брежнєв Леонід Ілліч | 22 березня 1974 | генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Ради оборони СРСР | з генерал-лейтенантів, Маршал Радянського Союзу з 7 травня 1976 |
83 | Шкадов Іван Миколайович | 29 квітня 1975 | начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР | |
84 | Васягін Семен Петрович | 19 лютого 1976 | начальник політичного управління Сухопутних військ | |
85 | Устинов Дмитро Федорович | 29 квітня 1976 | міністр оборони СРСР | Маршал Радянського Союзу з 30 липня 1976 |
86 | Андропов Юрій Володимирович | 10 вересня 1976 | Голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР | |
87 | Щолоков Микола Онисимович | 10 вересня 1976 | міністр внутрішніх справ СРСР | позбавлений звання 6 листопада 1984 |
88 | Грибков Анатолій Іванович | 29 жовтня 1976 | 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору | |
89 | Третяк Іван Мойсейович | 29 жовтня 1976 | командувач військами Далекосхідного військового округу | |
90 | Алтунін Олександр Терентійович | 16 лютого 1977 | заступник міністра оборони СРСР — начальник Громадянської оборони СРСР | |
91 | Герасимов Іван Олександрович | 28 жовтня 1977 | командувач військами Київського військового округа | |
92 | Говоров Володимир Леонідович | 28 жовтня 1977 | командувач військами Московського військового округа | |
93 | Майоров Олександр Михайлович | 28 жовтня 1977 | командувач військами Прибалтійського військового округа | |
94 | Варенников Валентин Іванович | 17 лютого 1978 | командувач військами Прикарпатського військового округу | |
95 | Матросов Вадим Олександрович | 13 грудня 1978 | начальник Головного управління прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР | |
96 | Цвігун Семен Кузьмич | 13 грудня 1978 | 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР | |
97 | Циньов Георгій Карпович | 13 грудня 1978 | заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР | |
98 | Козлов Михайло Михайлович | 2 лютого 1979 | начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР ім. К. Є. Ворошилова | |
99 | Обатуров Геннадій Іванович | 19 лютого 1979 | головний військовий радник при міністрові національної оборони Соціалістичної Республіки В'єтнам | |
100 | Ахромеєв Сергій Федорович | 23 квітня 1979 | 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983 |
101 | Салманов Григорій Іванович | 29 жовтня 1979 | командувач військами Забайкальського військового округу | |
102 | Яковлєв Іван Кирилович | 7 травня 1980 | начальник Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР | |
103 | Зайцев Михайло Митрофанович | 4 листопада 1980 | головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині | |
104 | Лушев Петро Георгійович | 2 листопада 1981 | командувач військами Московського військового округа | |
105 | Сорокін Михайло Іванович | 2 листопада 1981 | головний військовий радник у Афганістані | |
106 | Шабанов Віталій Михайлович | 2 листопада 1981 | заступник міністра оборони СРСР з озброєння | |
107 | Максимов Юрій Павлович | 16 грудня 1982 | командувач військами Туркестанського військового округа | |
108 | Сухоруков Дмитро Семенович | 16 грудня 1982 | командувач повітряно-десантних військами | |
109 | Федорчук Віталій Васильович | 17 грудня 1982 | міністр внутрішніх справ СРСР | |
110 | Беліков Валерій Олександрович | 4 листопада 1983 | командувач військами Прикарпатського військового округу | |
111 | Чебриков Віктор Михайлович | 4 листопада 1983 | Голова Комітету державної безпеки СРСР | |
112 | Язов Дмитро Тимофійович | 6 лютого 1984 | командувач військами Середньоазійського військового округу | Маршал Радянського Союзу з 28 квітня 1990 |
113 | Кривда Федот Пилипович | 31 жовтня 1984 | головний військовий радник при міністрові національної оборони Соціалістичної Республіки В'єтнам | |
114 | Ємохонов Микола Павлович | 10 квітня 1985 | 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР | |
115 | Лизичев Олексій Дмитрович | 19 лютого 1986 | начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту | |
116 | Волошин Іван Макарович | 7 травня 1986 | головнокомандувач військами Далекого Сходу | |
117 | Снєтков Борис Васильович | 7 травня 1986 | командувач військами Ленінградського військового округу | |
118 | Постников Станіслав Іванович | 3 листопада 1986 | командувач військами Забайкальського військового округу | |
119 | Бобков Пилип Денисович | 30 листопада 1987 | 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР | |
120 | Крючков Володимир Олександрович | 27 січня 1988 | заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР — начальник Першого головного управління | |
121 | Архипов Володимир Михайлович | 16 лютого 1988 | командувач військами Московського військового округа | |
122 | Попов Микола Іванович | 16 лютого 1988 | командувач військами Туркестанського військового округа | |
123 | Кочетов Костянтин Олексійович | 29 квітня 1988 | командувач військами Закавказького військового округа | |
124 | Бетехтін Анатолій Володимирович | 4 листопада 1988 | 1-й заступник головнокомандувача Сухопутними військами | |
125 | Лобов Володимир Миколайович | 15 лютого 1989 | начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору, 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР | |
126 | Моїсеєв Михайло Олексійович | 15 лютого 1989 | начальник Генерального штабу Збройних Сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР | |
127 | Шуральов Володимир Михайлович | 15 лютого 1989 | представник головнокомандувача Об'єднаними збройними силами держав-учасників Варшавського договору у Національній народній армії НДР | |
128 | Гареєв Махмут Ахметович | 14 листопада 1989 | головний військовий радник при Верховному головнокомандувачеві збройними силами Демократичної Республіки Афганістан | |
129 | Михайлов Владлен Михайлович | 24 жовтня 1990 | заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР — начальник Головного розвідувального управління | |
130 | Грачев Микола Федорович | 6 лютого 1991 | головний військовий радник при Верховному головнокомандувачеві збройними силами Демократичної Республіки Афганістан | |
131 | Єрмаков Віктор Федорович | 6 лютого 1991 | начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР | |
132 | Яшин Юрій Олексійович | 29 квітня 1991 | заступник міністра оборони СРСР — голова Держтехкомісії СРСР | |
133 | Кобець Костянтин Іванович | 24 серпня 1991 | начальник зв'язку Збройних Сил СРСР — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР; міністр оборони РРФСР |
- Генералісимус
- Генерал армії
- Генерал армії України
- Генерал армії (Росія)
- Генерал армії США
- Генерал армій США
- Оберстгрупенфюрер
- ГЕНЕРАЛ АРМИИ
- International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)