Георг Фердинанд Дуквіц
| Георг Фердинанд Дуквіц | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Georg Ferdinand Duckwitz | |||||||
 | |||||||
| Народився | 29 вересня 1904[1][2][…] Бремен, Німецька імперія | ||||||
| Помер | 16 лютого 1973[1][2][…] (68 років) Бремен, ФРН | ||||||
| Поховання | Riensberger Friedhofd | ||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||
| Діяльність | дипломат, боєць опору | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Членство | Corps Rhenania Freiburgd | ||||||
| Посада | ambassador of Germany to Indiad, ambassador of Germany to Denmarkd і посол | ||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Георг Фердинанд Дуквіц (нім. Georg Ferdinand Duckwitz; 29 вересня 1904, Бремен — 16 лютого 1973, Бремен) — німецький дипломат, в роки Другої світової війни — військовий аташе німецького посольства в Данії. Доклав чимало зусиль, щоб в 1943 саботувати розпорядження про «остаточне вирішення єврейського питання» в окупованій Данії, завдяки чому майже всі данські євреї змогли пережити війну.
Народився в аристократичній сім'ї. Після закінчення коледжу працював в бізнесі (торгівля кавою). Фірма направила його на роботу в Данію, де він знайшов друзів серед комерсантів і політиків.
Вступив в НСДАП в 1932 році. У 1940 році, після окупації німецькими військами Данії, був покликаний на державну службу. Працював в Міністерстві закордонних справ. З 1942 року працював у Данії морським аташе посольства. Згодом він розчарувався в націонал-соціалізмі. Особливу огиду у Дуквіца викликало жорстоке поводження нацистів з євреями.
11 вересня 1943 року він дізнався про план депортації в табори смерті всіх євреїв, що жили в Данії. Дуквіц поінформував про це прем'єр-міністра Швеції. 29 вересня Дуквіц повідомив про майбутню депортацію лідерам данських соціал-демократів. Внаслідок цього тисячі євреїв Данії протягом 72 годин були заховані або перевезені до Швеції.
Після війни Дуквіц повернувся на роботу в МЗС і в 1955—1958 роках був послом ФРН в Данії.
- Орден Ісландського сокола, командорський хрест (Данія; 1932)
- Золотий партійний знак НСДАП
- Командор ордена Данеброг (Данія; 1953)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Великий офіцерський хрест (1959)
- Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою (1969)
- Великий офіцер ордена Христа (Португалія) (1960)
- Орден «Сонце Перу» (1968)
- Премія Генріха Шталя (1970) — нагороджений єврейською общиною Берліна.
- Почесне звання «Праведник народів світу» (1971)
- На честь Дуквіца названа площа в Бремені — площа посла Дуквіца (нім. Botschafter-Duckwitz-Platz).
- У посольстві Німеччини в Копенгагені встановлена меморіальна дошка на честь заслуг Дуквіца.
- Erindringer om et hus i Lyngby. Lyngby 1966. («Erinnerungen an ein Haus in Lyngby»)
- Die Wende im Osten. In: Außenpolitik. Jg. 1970, Heft 1.
- Jeg ved, hvad jeg har at gøre, Verlag Inter Nationes, Bonn 1985. («Ich weiß, was ich zu tun habe»)
- Johannes Dose: Georg Ferdinand Duckwitz in Dänemark. 1943—1945. 2. erweiterte Auflage. Auswärtiges Amt — Referat 012-9, Bonn 1992 (Reihe Berichte und Dokumentationen. ISSN 0172-7575).
- Therkel Straede: Oktober 1943 — die dänischen Juden — Rettung vor der Vernichtung. Herausgegeben vom Königlichen Dänischen Ministerium des Äußeren. Danmark — Udenrigsministeriet, Kopenhagen 1993.
- Therkel Straede: Die Menschenmauer. Dänemark im Oktober 1943. Die Rettung der Juden vor der Vernichtung. Tiderne Skifter, Kopenhagen 1997, ISBN 87-7445-592-3.
- Maria Keipert (Red.): Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871—1945. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 1: Johannes Hürter: A–F. Schöningh, Paderborn u. a. 2000, ISBN 3-506-71840-1.
- Boris Ruge (Red.): Zum Gedenken an Georg Ferdinand Duckwitz 1904—1973. Auswärtiges Amt, Berlin 2004, ISBN 3-937570-15-2 (PDF-Download).
- Eckart Conze, Norbert Frei, Peter Hayes, Moshe Zimmermann: Das Amt und die Vergangenheit. Deutsche Diplomaten im Dritten Reich und in der Bundesrepublik. Karl Blessing Verlag, München 2010, ISBN 978-3-89667-430-2.
- Hans Kirchhoff: Den gode tysker. G. F. Duckwitz. De danske jøders redningsmand. 1. udgave, 1. oplag. Gyldendal, Kopenhagen 2013, ISBN 978-87-02-09843-3.
- Hans Kirchhoff: Georg Ferdinand Duckwitz (1904—1973) — Der gute Deutsche, in: Bremisches Jahrbuch Band 94, 2015, S. 192—203.
- Roland Kaufhold: Eine späte Rehabilitierung. Eine Erinnerung von Peter Finkelgruen an einen ehemaligen Widerstandskämpfer (Georg Ferdinand Duckwitz und Michael Jovy), Jüdische Zeitung März 2014, Nr. 97, S. 15
- Евгений Беркович. Перевёрнутый мир (Георг Фердинанд Дуквиц и спасение евреев в Дании) [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Yad Vashem Seite zu Georg Ferdinand Duckwitz [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Seite des Wiesenthalzentrums in Gedenken an Georg Ferdinand Duckwitz
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119203642 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Munzinger Personen
- Народились 29 вересня
- Народились 1904
- Уродженці Бремена
- Померли 16 лютого
- Померли 1973
- Померли у Бремені
- Члени НСДАП
- Командори ордена Сокола
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Командори ордена Данеброг
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Великі офіцери португальського ордена Христа
- Посли Німеччини в Данії
- Німецькі військові аташе
- Праведники народів світу з Німеччини
- Люди, на честь яких названо об'єкти
- Кавалери Великого хреста із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед ФРН»