Глазенап Сергій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глазенап.
Глазенап Сергій Павлович
Народився25 вересня (7 жовтня) 1848 або 1848[1]
Вишній Волочок, Тверська губернія, Російська імперія
Помер12 квітня 1937(1937-04-12)[2] або 1937[1]
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
ПохованняШуваловський цвинтарd
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьастроном, викладач університету, декан, науково-педагогічний працівник, бджоляр
Alma materфізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Галузьастрономія[1], математика[1], Плодівництво[1] і бджільництво[1]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
РідGlasenappd
БатькоPavel Glasenappd
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Глазенап Сергій Павлович у Вікісховищі

Сергій Павлович Глазенап (рос. Сергей Павлович Глазенап; 13 (25) вересня 1848, село Павловське — 12 квітня 1937, Ленінград) — російський і радянський астроном, почесний член АН СРСР (1929).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Павловському (поблизу міста Вишній Волочок, нині Тверська область). У 1870 закінчив Петербурзький університет (вчився в професора Олексія Савича). У 1870–1878 працював в Пулковській обсерваторії, в 1876–1924 — в Петербурзькому (Петроградському) університеті (з 1889 — професор).

Основні наукові роботи присвячені дослідженню подвійних і змінних зірок, вивченню руху супутників Юпітера, рефракції світла в земній атмосфері. Виходячи з порівняння спостережень затемнень супутників Юпітера з відповідними таблицями, розглянув питання про точність визначення коефіцієнта аберації, вивів поправки до таблиць. Досліджував вплив неконцентричності атмосферних шарів рівної щільності на рефракцію, виявив існування періодичності в ухиленнях рефракцій, розглянув вплив цієї періодичності на паралакси і аберації зірок; наново визначив паралакси α Ліри, 61 Лебедя, α Візничого. Запропонував зручний спосіб визначення орбіт подвійних зірок і обчислив велике число цих орбіт, виконав декілька тисяч спостережень подвійних і змінних зірок.

Глазенап проводив велику популяризаторську і організаційну роботу. У 1881 за його ініціативою і під його керівництвом була побудована обсерваторія Петербурзького університету. У 1887 очолював експедицію в Ярославську губернію по спостереженню повного сонячного затемнення. Є піонером в організації астрономічних спостережень в сприятливих астрокліматичних умовах Криму і Кавказу; створив тимчасову обсерваторію в Абастумані, згодом, в 1932, там була заснована Астрофізична обсерваторія АН Грузинської РСР.

Написав популярні підручники для школи, займався складанням допоміжних математичних і астрономічних таблиць. Автор низки науково-популярних книг з астрономії, з яких найвідоміша «Друзям і любителям астрономії» (1909).

Один з організаторів Російського астрономічного товариства (1890) і його голова (1893–1905), почесний член багатьох наукових товариств.

Герой Труда (1932). Премія Паризької АН.

Ім'ям Глазенапа названий кратер на зворотному боці Місяця і мала планета 857 Glasenappia, відкрита Сергієм Бєлявським 6 квітня 1916 року в Сімеїзькій обсерваторії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Глазенап Сергей Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Глазенап_Сергій_Павлович