Перейти до вмісту

Гіпертрофічна кардіоміопатія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гіпертрофічна кардіоміопатія
Спеціальністькардіологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Симптомисерцева недостатність Редагувати інформацію у Вікіданих, тахікардія Редагувати інформацію у Вікіданих, задишка Редагувати інформацію у Вікіданих, набряк Редагувати інформацію у Вікіданих, втома Редагувати інформацію у Вікіданих, біль Редагувати інформацію у Вікіданих і запаморочення Редагувати інформацію у Вікіданих
Метод діагностикиHypertrophic cardiomyopathy screeningd Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11BC43.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10I42.1-I42.2
OMIM192600 Редагувати інформацію у Вікіданих
DiseasesDB6373
MedlinePlus000192
eMedicinemed/290
MeSHD002312 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Hypertrophic cardiomyopathy у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гіпертрофічна кардіоміопатія (англ. Hypertrophic cardiomyopathy) — ураження міокарду, хвороба, за якого відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин. Зустрічається з частотою близько 1:500 осіб. Захворюваність у чоловіків і жінок приблизно рівна. Хворіють люди різного віку[1]

Етіологія та патогенез

[ред. | ред. код]

Обструктивна або не обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія характеризується значною гіпертрофією міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка, нормальним або зменшеним об'ємом шлуночка та змінами його форми, а також підвищенням кінцевого діастолічного тиску, потужним некоординованим скороченням міокарда. Етіологія невідома. Вважається, що захворювання є спадковим та передається за аутосомно-домінантним типом. Анатомічним субстратом гіпертрофічної кардіоміопатії є асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Перший тип (найчастіший) — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, що витинається у виносний тракт лівого шлуночка, що веде до звуження шляхів відтоку з нього та утрудненню викиду крові в аорту. Другий тип — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки нижче виносного тракту лівого шлуночка, так звана «серединна обструкція». Можлива й концентрична гіпертрофія міокарда з долученням до процесу вільної стінки лівого шлуночка та верхівки серця. Іншою характерною анатомічною ознакою гіпертрофічної кардіоміопатії є зміна передньої стулки мітрального клапана, яка розташована під кутом до нього, потовщена та впадає у просвіт виносного тракту лівого шлуночка, утворюючи додаткову перешкоду відтоку крові в аорту.

Клінічні прояви

[ред. | ред. код]

Клінічна картина характеризується наявністю скарг пацієнта на задишку при фізичному навантаженні, біль у ділянці серця, запаморочення, головний біль, швидку втомлюваність. Нерідко виявляються аритмія, порушення провідності.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cardiomyopathy | National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). www.nhlbi.nih.gov. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 5 березня 2019.