Перейти до вмісту

Друга битва за Тиргу-Фрумос

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Друга битва за Тиргу-Фрумос
Перша Яссько-Кишинівська операція
Німецько-радянська війна
Румунська піхота на марші. Друга світова війна
Румунська піхота на марші. Друга світова війна
Румунська піхота на марші. Друга світова війна
Дата: 2 — 8 травня 1944
Місце: Тиргу-Фрумос, Східна Румунія
Результат: перемога німецько-румунських військ
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Румунія Румунське королівство
Командувачі
СРСР Конєв І. С. Третій Рейх Фердинанд Шернер
Румунія Іоан Міхай Раковіце
Втрати
СРСР н/д Третій Рейх н/д

Друга битва за Тиргу-Фрумос (2 — 8 травня 1944) — бойові дії військ 2-го Українського фронту генерал-полковника І.Конєва під час першої Яссько-Кишинівської операції на Східному фронті Другої світової війни у травні 1944 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

Протягом квітня 1944 року Червона армія провела низку наступальних операцій, у тому числі в секторі Ясси. Німецько-румунські сили успішно захищалися від спроби радянських військ 2-го Українського фронту прорватися вглиб Румунії.

Склад сторін

[ред. | ред. код]
Головне ударне угруповання
Допоміжне ударне угруповання

Країни Осі

[ред. | ред. код]
Німеччина
[ред. | ред. код]
Румунія
[ред. | ред. код]

Хід битви

[ред. | ред. код]

Друга битва за Тиргу-Фрумос являла собою декілька напружених за характером дій сутичок танкових військ вермахту, зокрема дивізій «Гроссдочланд» та 24-ї танкової, які активними маневровими діями та контратаками намагалися відбити наступ підрозділів 16-го танкового корпусу 2-ї танкової армії, що намагалися прорватися на південь.

Незважаючи на початкові успіхи радянських атак, серія німецьких контратак зуміла зупинити наступ радянських військ. Вмілі дії вермахту значно знизили бойовий потенціал радянських військ, зірвавши їхнє прагнення прорватися крізь перший рубіж оборони німецько-румунських військ, отже подальше просування на Румунію стало неможливим. За три дні боїв LVII танковий та IV армійський корпуси вермахту спромоглися знищити понад 350 радянських танків, близько 100 із них підбили солдати 24-ї танкової дивізії. Під час боїв за Тиргу-Фрумос Гассо фон Мантойфель, командир дивізії «Гроссдойчланд», вперше зіткнувся з новим радянським танком ІС.

Підсумки

[ред. | ред. код]

Події першої Яссько-Кишинівської операції, зокрема другої битви за Тиргу-Фрумос, практично не знайшли відображення у радянській та пізніше у російській військово-історичній літературі й досі є спірними. Бойові дії, що відбувалися протягом весни 1944 року на цьому напрямку, описувалися як бої місцевого значення. Втім для реалізації завдань цього наступу командування Червоної армії залучало значні ресурси, у тому числі в боях у південно-східній Румунії брало участь дві танкові армії. У травні 1944 року з'єднання 7-ї гвардійської і 5-ї гвардійської танкової армій безуспішно намагалися прорвати другу смугу ворожої оборони, а війська 2-ї танкової армії, що наступали без належної взаємодії з 27-ю армією, змогли прорватися до міста Тиргу-Фрумос, однак контрударом противника були відкинуті у вихідне положення. 6 травня обидві танкові армії, зазнавши великих втрат, були виведені з бою.

До цього часу стало ясно, що прорвати оборону противника наявними силами і виконати визначені завдання 2-й Український фронт не в змозі. Тому 6 травня 1944 року Ставка ВГК наказала 2-му і 3-му Українським фронтах перейти до оборони на досягнутих рубежах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Crofoot, Craig (2004). Armies of the Bear. Takoma Park, Maryland: Tiger Lily Publications. ISBN 978-0-9720296-3-6. OCLC 229362686.
  • Glantz, David M. (2007). Red Storm Over the Balkans: The Failed Soviet Invasion of Romania. University Press of Kansas. ISBN 978-0-7006-1465-3.
  • Axworthy, Mark review of «Red Storm Over the Balkans: The Failed Soviet Invasion of Romania, Spring 1944», by David M. Glantz [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Journal of Military History, October 2007, vol. 71 I(4), 1282—1283.