Перейти до вмісту

Ева Тардош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ева Тардош
Народилася1 жовтня 1957(1957-10-01) (67 років)
Будапешт, Угорська Народна Республіка[1]
Країна Угорщина[1]
 США
Діяльністьматематикиня, дослідниця у галузі інформатики, викладачка університету
Alma materБудапештський університет (1981)
Галузьматематика[2] і алгоритм[2]
ЗакладКорнелльський університет[3]
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникАндраш Франкd
Аспіранти, докторантиTim Roughgardend
Georgios Piliourasd
Bruce Edward Hopped[4]
Wee-Liang Hengd[4]
Kevin Wayned[4]
Aaron Archerd[4]
Martin Páld[4]
Lisa Karen Fleischerd[4]
Мелконян Вардгесd[4]
Tom Wexlerd[4]
Georgios Piliourasd[4]
Renato Paes Lemed[4]
Thanh Nguyend[4]
Zoya Svitkinad[4]
Vasilis Syrgkanisd[4]
Pooya Jalaly Khalilabadid[4]
Ara Hayrapetyand[4]
ЧленствоНаціональна академія наук США[5]
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Association for Computing Machinery[6]
Товариство з промислової та прикладної математики[7]
Американське математичне товариство[8][9]
Австрійська академія наук[10]
Брати, сестриGábor Tardosd
Нагороди
Особ. сторінкаcs.cornell.edu/~eva/
CMNS: Ева Тардош у Вікісховищі

Ева Тардош (угор. Tardos Éva) — угорсько-американська математикиня. Професорка Корнелльського університету, завідувачка кафедри інформатики[11], членкиня Національної академії наук США (2013)[12] та Американського філософського товариства (2020[13]). Написала більше 150 наукових статей[14], довела до захисту більше дюжини аспірантів[15] і на 2016 рік мала індекс Гірша рівний 58[16]. Її найцитованіші роботи присвячені загальному проєктуванню алгоритмів[17] (перекладений на багато мов підручник), розв'язкам задач максимізації поширення впливу в соціальній мережі[18] та оціненню того, як впливає на роботу мережі егоїстична маршрутизація[19].

У Будапештському університеті імені Лоранда Етвеша захистила 1981 року диплом математика та 1984 року кандидатську дисертацію. Її керівником став Андраш Франк[en], у співпраці з яким розробила метод перетворення деяких поліноміальних алгоритмів у строго поліноміальні[20]. Подальша кар'єра зробила істотний внесок в аналіз алгоритмів, задачі комбінаторної оптимізації, алгоритмічну[en] теорію ігор і відзначена низкою премій і грантів. Найзначнішими з них можна назвати премію Фалкерсона (1988), премію Дж. Данціга (2006)[21], премію А. ван Вейнгаардена[ru] (2011), премію Геделя (2012)[22], премію EATCS[en] (2017)[23], медаль Джона фон Неймана (2019)[24]. Почесний член («фелло») Асоціації обчислювальних машин (1998) та Американського математичного товариства (2013).

Габор Тардош[en], молодший брат Еви, і Девід Шмойс[en], її чоловік, — також математики, які працюють у дуже близьких до неї галузях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Catalog of the German National Library
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ https://www.orie.cornell.edu/faculty-directory/eva-tardos
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ www.nasonline.org
  6. ↑ https://awards.acm.org/fellows/award-recipients
  7. ↑ https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows
  8. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  9. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=1680
  10. ↑ https://www.ots.at/presseaussendung/OTS_20240415_OTS0023/oeaw-waehlt-34-neue-mitglieder
  11. ↑ Éva Tardos Named New Chair of Computer Science. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  12. ↑ National Academy of Sciences Members and Foreign Associates Elected [Архівовано 2013-05-27 у Wayback Machine.], National Academy of Sciences, April 30, 2013.
  13. ↑ The American Philosophical Society Welcomes New Members for 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  14. ↑ Éva Tardos [Архівовано 2016-07-24 у Wayback Machine.] на DBLP.
  15. ↑ Éva Tardos [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] на Mathematics Genealogy Project.
  16. ↑ Eva Tardos [Архівовано 2016-09-28 у Wayback Machine.] на Google Scholar.
  17. ↑ J. Kleinberg, E. Tardos, Algorithm design. Addison-Wesley 2006, ISBN 978-0-321-37291-8, pp. I—XXIII, 1-838.
  18. ↑ David Kempe, Jon M. Kleinberg, Éva Tardos: Maximizing the Spread of Influence through a Social Network. Theory of Computing 11: 105—147 (2015).
  19. ↑ Tim Roughgarden, Éva Tardos: How bad is selfish routing? J. ACM 49(2): 236—259 (2002).
  20. ↑ András Frank, Éva Tardos, «An application of simultaneous diophantine approximation in combinatorial optimization», Combinatorica, 7 (1), 1987. Стр. 49-65.
  21. ↑ SIAM: The George B. Dantzig Prize. 30 листопада 2012. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2013.
  22. ↑ ACM SIGACT Presents Gödel Prize for Research that Illuminated Effects of Selfish Internet Use. ACM SIGACT. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
  23. ↑ Eva Tardos receives EATCS computer science award. Cornell Chronicle. 7 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 7 листопада 2019.
  24. ↑ 2019 - Eva Tardos. IEEE Advancing Technology for Humanity. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ева_Тардош&oldid=42975931