Золотий м'яч 1973
Золотий м'яч 1973 року — 18-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».
Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 24 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції та Югославії. Франс Футбол не отримав список від представника СРСР, який був запрошений взяти участь у голосуванні.
Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 120 очок.
Результати голосування були опубліковані 25 грудня 1973 року в журналі France Football (№ 1447).
Вдруге володарем нагороди став 26-річний нідерландський атакувальний півзахисник клубів «Аякс» та «Барселона» Йоган Кройф. Йохан Кройф зрівнявся за кількістю нагород з Альфредо Ді Стефано (по дві нагороди).
Також Кройф став першим в історії володарем «Золотого м'яча», який протягом виграшного року змінив клуб.
- Розподіл по амплуа серед 27 футболістів згаданих в анкетах наступний: 4 воротарі, 5 захисників, 9 півзахисників та 9 нападників.[1]
- Йоган Кройф став другим (після Альфредо Ді Стефано) футболістом, який мінімум двічі ставав володарем нагороди найкращому футболісту Європи.
- «Барселона» стала четвертим (після «Реала», «Манчестер Юнайтед» та «Баварії») клубом, чий футболіст мінімум двічі вигравав «Золотий м'яч». «Манчестер Юнайтед» та «Реал» (Мадрид) також залишалися лідерами за цим показником — по 3 нагороди.
- 27 гравців згадані в анкетах представляли 14 країн, з них найбільше було від ФРН — 5, Італії — 4, Польщі — 3, від Нідерландів, Югославії, Шотландії та Швеції — по 2 гравці.
- Вдруге за час проведення опитування в списках номінантів не виявилося представників СРСР, втретє — Угорщини, вчетверте — Франції. Усього за 18 років проведення опитування найменше по разу в анкетах були відсутні представники Англії, Іспанії, Італії, ФРН. Причому гравці Німеччини 17 років поспіль є серед номінантів на нагороду.
- Італійські футболісти найчастіше попадали в загальний залік опитувань — 56 разів, англійські — 55, німецькі — 50, угорські — 42, іспанські — 38, радянські — 36 разів.
- Вп'яте лауреатом трофею став представник іспанської першості. За цим показником іспанський чемпіонат став одноосібним лідером, у англійської першості — 4 трофеї.
- Всього в анкетах були названі гравці з 22 клубів, серед них найбільше було представників «Баварії» — 3, «Інтернаціонале», «Барселони» та «Црвени Звезди» — по 2, ще 18 клубів — по 1 гравцю.
- Всього за 18 років в анкетах був згаданий 221 футболіст зі 112 клубів. Футболісти мадридського «Реала» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 15-ти випадках, «Манчестер Юнайтед», «Мілана» та «Інтернаціонале» — у 14-ти, московського «Динамо», «Бенфіки» та «Тоттенгем Готспур» — в 11-ти випадках.
- Вперше в опитуваннях були згадані гравці 3 клубів, зокрема: «ПСВ», «ЛКС» (Лодзь) та «Кайзерслаутерна».
- Еусебіу вийшов на перше місце за кількістю номінацій — 11, у Льва Яшина та Джанні Рівери — по 10, Боббі Чарлтона, Сандро Маццоли та Франца Бекенбауера — по 9 номінацій.
- Діно Дзофф став лише другим воротарем, після Яшина (1963 — 1 місце), який посів призове місце.
- Жоден французький гравець не попадав в десятку найкращих за підсумками опитування уже протягом 13 років. Останнім таким гравцем був Раймон Копа — 6 місце у 1960 році.
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1973 [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Газета «Команда» № 124 (2716), 10 липня 2007 року