Йодоводень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йодоводень
модель молекули
Назва за IUPAC гідроген йодид
Інші назви йодан
Ідентифікатори
Номер CAS 10034-85-2
PubChem 24841
Номер EINECS 233-109-9
DrugBank DB15778
KEGG C05590
ChEBI 43451
RTECS MW3760000
SMILES I[1]
InChI InChI=1S/HI/h1H
Номер Гмеліна 814
Властивості
Молекулярна формула HI
Молярна маса 127,91241 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Густина 2,85 г/см³ (-4,7 °C)
Тпл –50,80 °C (222,35 K)[2]
Ткип −34,36 °C (237,79 K)
Розчинність (вода) 425 г/л при 20°C
Кислотність (pKa) −11
Показник заломлення (nD) 1,466
Дипольний момент 0,38 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
6,33 ккал/моль
Ст. ентропія So
298
49,38 кал/(моль·K)
Теплоємність, co
p
6,98 кал/(моль·K)
Небезпеки
Класифікація ЄС Токсично T Їдка речовина C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йо́дово́день — неорганічна сполука ряду галогеноводнів складу HI. За звичайних умов є безбарвним отруйним газом, що подразнює слизову оболонку. При розчиненні у воді утворює сильну йодидну кислоту (йодоводневу).

Використовується в органічному та неорганічному синтезах для отримання йодидної кислоти, йодорганічних сполук, а також як відновник.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Йодоводень — безбарвний газ, димить на повітрі з утворенням сильної йодидної кислоти. Добре розчинний у воді (425 об'ємів газу у 1 об'ємі води) Кислота зберігається в темних, щільно закритих посудинах оскільки вступає в реакцію з киснем.

Йодводнева кислота

[ред. | ред. код]

Йодводнева кислота розчин чистого HI у воді. Комерційна йодводнева кислота звичайно містить 57% HI за масою. Йодводнева кислота є однією з найсильніших кислот.

HI(г) + H2O(р) → H3O(р)+ + I
(р)
Ka ≈ 1010

Йодводнева кислота застосовується тільки в лабораторній практиці.

Отримання

[ред. | ред. код]

Індустрійне виробництво йодоводню відбувається каталітичною реакцією йоду та водню на платиновій губці при 500 °C:

Іноді як відновник застосовують гідразин або сірководень:

Також йодоводень можна отримати реакцією води з трийодидом фосфору:

Однак ця реакція не підходить для добування газоподібного йодоводню. У лабораторії використовують реакцію взаємодії йоду з декаліном:

Окрім цього йодоводень виділяють з його концентрованих розчинів шляхом їхнього осушування оксидом фосфору.

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

При нагріванні йодоводень розпадається на прості речовини:

При стоянні на світлі водні розчини HI забарвлюються в бурий колір внаслідок поступового окиснення повітрям і виділення молекулярного йоду:

Йодоводень є сильним відновником:

HI здатний відновити концентровану сульфатну кислоту до сірки або навіть до сірководню:

Подібно до інших галогеноводнів, HI приєднується до кратних зв'язків (реакція електрофільного приєднання):

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. hydrogen iodide
  2. Wiberg, Egon; Wiberg, Nils; Holleman, Arnold Frederick (2001). Inorganic chemistry. Academic Press. с. 371, 432—433. ISBN 0123526515.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Patnaik, P. Handbook of Inorganic Chemicals. — McGraw-Hill, 2003. — 1086 p. — ISBN 0-07-049439-8. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / Brauer, G., editor. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)