Малік-шах
| Абуль-Фатх Джелал - ад-Дін Малік- шах ібн Алп-Арслан | |
|---|---|
 Малік-шах | |
| Султан сельджуцької імперії | |
| Початок правління: | 1072 |
| Кінець правління: | листопад 1092 |
| Попередник: | Алп-Арслан |
| Дата народження: | 16 серпня 1055 |
| Місце народження: | Ісфаган |
| Дата смерті: | 19 листопада 1092 (37 років) |
| Місце смерті: | Мерв, Сельджуцька імперія |
| Поховання | Tomb of Nizam al-Mulkd |
| Діти: | 1. син Баркіярук 2. Мухаммед 3. Санджар 4. Махмуд |
| Батько: | Алп-Арслан |
Малік-шах (тур. ( І. Melikşah ; перський : ملکشاه) нар. 16 серпня 1055 — 19 листопада 1092, Мерв, Сельджуцька імперія) сельджуцький державний і політичний діяч.[1].
Був султаном сельджуцької імперії з 1072 до 1092 року. Під час його правління Сельджуцька імперія досягла найбільшого розквіту[2].
Малік-шах народився 16 серпня 1055 і провів свою юність в Ісфагані. За словами перського історика 12 століття Мухаммада бін Алі Раванді, Малік-шах мав світлу шкіру, був високий і дещо громіздкий. У 1064 році Малік-шах, у віці 9 років, поряд з Нізамом аль Мульком[3], перським візиром імперії, взяли участь у кампанії Алп-Арслана на Кавказі.
У тому ж році Малік-шах був одружився з Теркен-хатун, донькою караханідського хана Ібрагіма. У 1066 році Алп-Арслан організував церемонію біля Мерва, де він призначив Малік-шаха своїм наступником.
У 1071 році Малік-шах взяв участь у сирійській кампанії свого батька, і залишився в Алеппо, коли його батько воював з візантійським імператором Романом IV Діогеном.[4]. У 1072 році, Малік-шах і Нізам аль — Мульк в супроводі Алп-Арслана брали участь в кампанії в Трансоксіані проти Караханідів. Проте, Алп-Арслан був важко поранений під час походу, й Малік-шах незабаром очолив армію. Алп-Арслан помер через кілька днів, і Маліка-шаха було оголошено новим султаном імперії.
Проте, відразу після того, як Малік-шах був проголошений султаном, його дядько Кавурд хотів перебрати трон для себе і послав Малік — шаху повідомлення, в якому говорилося: «Я старший брат, а ти юнацький син, я маю більше прав на успадкування». Малік-шах потім відповів, відправивши наступне повідомлення: «Брат не може наслідувати, коли є син»[5]. Це повідомлення розлютило дядька. Він згодом займає Ісфаган. У 1073 році відбулася битва біля Хамадан, що тривала три дні. Дядька супроводжували його сім синів, і його армія складалася з туркмен, в той час як армія Малік — шаха складалася з ghulams («військові раби») і загонів курдських і арабських військ. Під час битви турки армії Малік — шаха збунтувалися проти нього, але йому все-таки вдалося перемогти і захопити дядька. Потім той благав про помилування, а натомість пообіцяв піти у відставку в Оман. Однак Низам аль — Мульк відхилив пропозицію, заявивши, що не шкодуючи його було ознакою слабкості. Через деякий час, Кавурд був задушений тятивою, в той час як двоє його синів були осліплені. Малік-шах розширював межі Сельджукской імперії. Були захоплені Північна Сирія і частина Палестини. Пізніше, в 1074 році, він вирішив висунути свої військові сили проти Караханідского хана Шамс аль-мулька, володаря Самарканда. Головна битва відбулася недалеко від Карші. Ханські війська були вщент розбиті. Після цього ними було захоплено Бухара і Самарканд. У 1079 році відбувся похід до Грузії і Вірменії. Деякий час Сельджуки утримувалися від великих походів, але вже в 1089 році почалася нова військова кампанія, по ходу якої була захоплена Фергана. Сельджуцька імперія розширилася до кордонів Східного Туркестану.
1091 року відправив 50-тисячне військо на чолі із Борсуком для підкорення Румського султанату. Султан розраховував, що опір буде не значним, оскільки румський султан Сулейман загинув перед тим, а його діти — Килич-Арслан та Кулан-Арслан знаходилися у Малік-шаха в полоні. Втім намісник Сулеймана — Абу-л-Касім — біля Ізніка (Нікеї) завдав поразки війську Великих Сельджуків.
Крім військової діяльності, Малік-шах займався і відновленням зруйнованих і розорених після воєн і повстань районів проживання його підданих. Його держава поділялася на 12 васальних князівств на чолі з сельджуцькими аристократами та воєначальниками. Для того, щоб полегшити шляхи сполучення між своїми володіннями Малік-шах поліпшував дороги, також він споруджував будівлі загального користування — караван-сараї, було зведено сотні мечетей, медресе, палаців.
Малік-шах помер 19 листопада 1092 (37 років), коли він був на полюванні[6]. Він був, швидше за все, отруєний халіфом або кимось із прихильників Нізам аль Мулька. За наказом Теркен-хатун, тіло Малік-шаха повернули в Ісфаган, де він був похований в медресе.[7]. Після смерті султана почалась запекла боротьба між братами за владу.[8].
- ↑ Fazlullah, Residuddin (2010). «Üçüncü Padişah Sultan Celalü'ldevle ve'd-din Melikşah Ebu'l Feth bin Alparslan Muhammed bin Davud'un Zikri» (Türkçe). Cami'u't Tevarih. Selenge Yayıncılık. s. 125. İŞBN 978-975-8839-76-6.
- ↑ «Большая советская энциклопедия»: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Luther 1985, pp. 895—898.
- ↑ Durand-Guédy 2012.
- ↑ Bosworth 1968, p. 88.
- ↑ Jonathan Riley-Smith, The Oxford History of the Crusades, (Oxford University Press, 2002), 213.
- ↑ Gibb, H. A. R. (1960—1985). The Encyclopedia of Islam, vol. 7. Leiden: Brill. p. 275
- ↑ Строева Л. В. Государство исмаилитов в Иране в XI—XIII вв. — С. 67, 69, 71.
- История Востока. — Восточная литература, 1995. — Т. 2: Восток в средние века.
- Ирмияева Т. Ю. История мусульманского мира. — Челябинск: Урал ЛТД, 2000. — 352 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-8029-0122-5.
- Строева Л. В. Государство исмаилитов в Иране в XI—XIII вв. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1978. — 2400 экз.
- Севим, Али (2005) " Интересные аспекты султана Малик -шаха, " Беллетти 69 , s.517-37 .
- Босуорт, С. Е (1995) . The Later Ghaznavids: Splendour and Decay: The Dynasty in Afghanistan and Northern India 1040—1186
- Босуорт, С. Є. (1968) . " Політична і династична історія іранського світу (1000—1217 Р. Х.) " . У Фраєм, Р. Н. Кембридж Історія Ірану, том 5.
- Ара Едмон Dostourian: Вірменія і хрестові походи, десятого дванадцятого століття . Lanham, University Press Америки 1993 року.
| Ранні Сельджукіди |  | |
|---|---|---|
| Султани Сельджуцької імперії (1037—1194) | Тогрул-бек • Алп-Арслан • Малік-шах • Махмуд I • Баркіярук • Малік-шах II • Мухаммед I • Махмуд II та Ахмад Санджар • Дауд • Тогрул II • Масуд • Малік-шах III • Мухаммед II • Сулейман-шах • Арслан-шах • Тогрул III | |
| Правителі Хорасану (1040—1118) | ||
| Султани Кермана (1048—1188) | Кавурд-бек • Керман-шах • Хусейн • Султан-шах • Туран-шах I • Іран-шах • Арслан-шах I • Мухаммед-шах I • Тогрул-шах • Бахрам-шах • Арслан-шах II • Туран-шах II • Мухаммед-шах II | |
| Еміри Дамаска (1078—1105) | ||
| Султани Алеппо (1094—1117) | ||
| Конійські султани (1092—1307) | ||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
