Очікує на перевірку

Нива (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Нива» Тернопіль
Повна назва Тернопільський професійний
футбольний клуб «Нива»
Прізвисько Тернопільські тури,
Жовто-зелені,
Тернополяни
Коротка назва «Нива»
Засновано 1978
Населений пункт Тернопіль, Україна
Стадіон Тернопільський міський стадіон
імені Романа Шухевича
Вміщує 15 150[1]
Президент Наконечний Дмитро
Головний тренер Україна Юрій Вірт
Ліга Перша ліга
2023/24 13 місце
Вебсайт fcnyva.com
Домашня
Виїзна

«Ни́ва» — український футбольний клуб, який представляє місто Тернопіль. Заснований у 1978 році. Команда 10 сезонів виступала у Вищій (Прем'єр) лізі українського чемпіонату (найвище досягнення — двічі сьоме місце). Володар Кубку УРСР, чемпіон Тернопільської області, чотириразовий володар Кубку Тернопільської області. Дворазовий чемпіон Другої ліги України (2): 2008/09, 2019/20. Команда виступає в Першій лізі. Кольори клубу — жовтий-зелений.

Домашній стадіон: «Тернопільський міський стадіон імені Р. Шухевича» (15 150 місць).

Емблема ФК «Нива» до 1990-х
Емблема ФК «Нива» до 1990-х
Емблема ФК «Нива» з 1992 до 2001
Емблема ФК «Нива» з 1992 до 2001
Емблема ФК «Нива» з 2001 до 2016
Емблема ФК «Нива» з 2001 до 2016

Історія клубу

[ред. | ред. код]

Попередники

[ред. | ред. код]

Футбол у Тернополі

[ред. | ред. код]

Австрійські, українські та інші часи

[ред. | ред. код]

Тернопіль має давні футбольні традиції. До радянської анексії 1939 року в місті існувало з добрий десяток футбольних команд — українських, польських, єврейських.

Радянські часи

[ред. | ред. код]

У 1950-х роках за часів Радянського Союзу найсильнішою командою Тернополя було «Динамо». Беручи участь у змаганнях колективів фізичної культури, динамівці кілька разів пробивалися до їх фіналу, однак виступали невдало.

У 1958 році була створена нова команда — «Авангард». Перший успіх прийшов до авангардівців у 1965 році — тоді вони фінішували другими у зональному турнірі. Через три роки «Авангард» виборов чемпіонське звання в класі «Б». Команда почала виступати у другій групі класу «А» і була перейменована на «Будівельник». Результати були такими:

1971 рік — 14 місце; 1972 р. — 15; 1973 р. — 20; 1974 р. — 19.

Два роки невдач поспіль призвели до розформування команди.

Тернопіль залишився без професійної футбольної команди на чотири роки. Повернення до міста великого футболу пов'язане з командою «Нива», яка була створена у Підгайцях. Голова правління колгоспу «Шлях до комунізму» Іван Потупа поставив завдання створити в Підгайцях футбольну команду з місцевих вихованців, яка 23 липня 1978 року провела перший офіційний матч в рамках розіграшу Кубка області. Пізніше команда переїхала до Бережан.

16 жовтня 1982 року «Нива» Бережани перемогою в чемпіонаті України серед команд колективів фізичної культури повертає Тернопільщині право участі у першості СРСР, здобуваючи путівку до другої ліги. Два роки команда «Нива» представляла місто Бережани, а у 1984 році, після завершення реконструкції Центрального міського стадіону, перебазувалася до Тернополя[2].

У 1983/1984 роках команда займає 13 місце, у 1985 р. — 7, 1986 р. — 4, 1987 р.— 2, 1988 р. — 12, 1989 р. — 3, у 1990 та 1991 роках — 4 місця другої ліги СРСР. В 1989 році Ігор Яворський забив 35 мячів за сезон. Поїхати з очками від цієї команди було за щастя. У рідному місті для неї не було авторитетів, не можна забути перемоги в кубку СРСР над вищоліговими, «Спартак» (Москва) 1-0 в 1988 році, та «Арарат» (Єреван) 3-1 в 1991 р. За ці роки за Ниву виступала ціла плеяда легенд тернопільського футболу, таких як Ігор Яворський, Петро Прядун, Ігор Біскуп, Володимир Венгринович, Роман Мацюпа, Ігор Покидько, Анатолій Назаренко, Юрій Панфілов, Ігор Цісельський, Віталій Рудницький.

Чемпіонат України

[ред. | ред. код]

У перші роки українського чемпіонату «Ниву» тренував спочатку Леонід Колтун, потім Леонід Буряк. Він прийшов у команду і відразу підняв її з зони вильоту до середини турнірної таблиці. І залишив по собі доволі добротну команду. Тяпушкін, Василитчук, Закотюк, Шищенко, Леженцев, Нікітенко, Кирлик — найвідоміші з тих, хто засвітився у Ниві. Ну і звичайно Ігор Біскуп, Олег Ящук, Михайло Дем'янчук, та брати Капанадзе. Біскуп входить в когорту гравців, котрі зіграли більше 200 матчів у чемпіонаті України. Автанділ і Таріел Капанадзе входять до числа найкращих легіонерів-бомбардирів. Усі троє грали за Ниву до сорока років. Син Ігоря Андрій Біскуп також грав у «Ниві». В 90-х «Нива» була грозою авторитетів, і не раз перемагала грандів українського футболу, «Динамо», «Шахтар», «Дніпро», «Чорноморець».

У сезоні 1997—1998 «Нива» знову досягла свого максимуму — сьомого місця (як і в сезоні 1993/1994). Очолював команду тренер-гравець Ігор Яворський. Після цього сезону справи команди пішли на спад.

Грузинська колонія легіонерів

[ред. | ред. код]

На рубежі тисячоліть керівництво команди, більшість якого складали грузини, вирішило виправити справи клубу за рахунок співвітчизників. Приклад Капанадзе надихнув Автанділа Мдінарадзе і в команду прийшли Кайдарашвілі, Чомахідзе, Гвіанідзе, Сіхарулідзе, Давитнідзе, Дгебуадзе, Худжадзе, Метревелі, Шенгелія. Більшість з них, за словами Мдінарадзе, потрапили у команду безкоштовно. Це були хороші гравці, в певний момент вони давали результат, особливо перші п'ять хлопців, але з дисципліною у них не склалося. Кавказці не дотримувались спортивного режиму та за першої нагоді залишали «Ниву» й переходили в заможніші українські клуби. Під керівництвом Ігоря Юрченка, крім грузинів, також грали Нікітенко, Біскуп, Михайлів, Розгон, Хоменко, Богатир. Після першого кола «Нива» перебувала внизу турнірної таблиці (а тоді у вищій лізі грало всього 14 клубів) і навіть болгарський десант весною поправити скрутне становище не зміг, в 2001 році Нива залишає вищу лігу. За 2 сезони команда опустилася на 2 ліги вниз — із вищої до другої. З 2002 по 2013 роки, Нива виступає в другій лізі, з перервою 2009—2010 роках, коли один сезон провела в першій лізі. За час перебування у другій лізі команда дала ряд добротних гравців для елітних клубів — Гурин, Ждаха, Сернецький.

Перша ліга

[ред. | ред. код]

У червні 2013 «Нива» в перехідних матчах зустрічалася з ФК «Одеса». За сумою двох матчів (0:2 на виїзді; 4:1 в дома) тернопільська команда пробилася у першу лігу. У першому матчі «Нива» перемогла з рахунком 0:2, голами відзначились Баранець 17' та Мельник 60'. Домашній матч «Нива» виграла з рахунком 4:1, тут вже забивали Кікоть 22 хв., Яворський 45+3 хв., Данищук 62 хв., Товкацький 86 хв., а одесити відповіли лише голом Балабанова з пенальті на 64' хвилині. Після матчу тренер «Нива» Ігор Яворський сказав: «Мені дуже сподобалась гра наших оборонців і центральних півзахисників, після першого тайму команда почувала себе дещо вільно і створила багато моментів». «Тепер тернопільська команда буде боротись за Прем'єр-лігу» — повідомив президент клубу Автанділ Мдінарадзе в своєму інтерв'ю.

Перший матч в першій лізі сезону 2013/14 тернопільська «Нива» провела на виїзді проти команди ФК «Полтава», «Нива» змогла здобути перемогу з рахунком 1-2 завдяки голам Ігоря Мельника та Григорія Баранця. Дебют тернопільської «Ниви» в першій лізі після три річної перерви можна оцінити на 5+.

Сезон 2014/2015

[ред. | ред. код]

Зима 2014 року для тернопільської «Ниви» виявилась дуже напруженою, через політичну ситуацію в країні команда перетерпіла кризу. Ключові гравці, такі як брати Баранці (один з них Григорій був її капітаном) покинули клуб через проблеми з фінансуванням. Також її покинув легендарний в минулому футболіст, а тепер й тренер «Ниви» — Ігор Яворський. «У нас з Ігорем Петровичем нещодавно відбулася зустріч, де ми обговорили останні події у клубі. Він розповідав мені про ту ситуацію, яка склалася в останні місяці, коли я не займався справами клубу. Ігор Яворський передав мені фінансові відомості та інші документи. Після відвертої розмови з тренером, ми дійшли певної згоди, що будемо рухатися вперед з іншими спеціалістами. Ми хочемо будувати абсолютно нову структуру та команду» — слова президента тернопільського клубу Автанділа Мдінарадзе в інтерв'ю з пресс-службою. Але команді вдалося пережити кризу, хоч і зі значними втратами. До влади в тернопільській області прийшов новий губернатор Олег Сиротюк, з перших днів своєї роботи він був стурбований ситуацією в клубі. Його зацікавленість й допомогла втриматись команді.

Влітку 2014 року команда пережила повне перезавантаження в плані складу команди. Її вже покинули ключові гравці, а тут ще й залишились без досвідчених Лазорика, Романюка, Мельника, Малиша, Басараба, Товкацького. Більшість з них були футболістами основи. Також Ниву покинули основний кіпер Андрій Новак, вінгери Загинайлов та Шестаков, які теж безпосередньо були гравцями основи. Навіть із запізненням на два тури, але команда все-таки стартувала у чемпіонаті першої ліги.

Наприкінці року рішенням ФФУ клуб, як і ФК «Тернопіль», було позбавлено очок за участь у договірних матчах[3].

Зміна власника, розпуск та новий старт

[ред. | ред. код]

На початку лютого 2015 власником клубу «Нива» стала кіпрська офшорна фірма. Новим-старим власником став Степан Рубай — власник мережі торгових центрів у Тернополі, який працює разом з колегами зі Львова.[4] 2 лютого 2016 на загальнокомандних зборах гравцям повідомили про розірвання контрактів.[5][6]

«Тернопільський професійний футбольний клуб „Нива“»[7], вже навесні 2016 року розпочав виступи в аматорських змаганнях.[8] З сезону 2017—2018 Нива виступала в другій лізі ПФЛ.

Тренувальною базою команди стали футбольні поля і колишній Будинок культури ВО «Ватра», який перетворюють у спортивний комплекс.[9] У сезоні 2019/20 «Нива» посіла 1 місце в групі А другої ліги та перейшла в Першу лігу.

Повернення в першу лігу

[ред. | ред. код]

Сезон 2020/2021 в першій лізі Нива почала з двох нічиїх проти Металіста 1925 та Альянсу. У жовтні команду покинув головний тренер Василь Малик, який пройшов із Нивою шлях від аматорів. Виконуючим обов'язки головного тренера призначили Ігоря Білана, який згодом позбувся приставки "виконуючий обов'язки" До зимової паузи клуб закріпився на 11 місці. Проте, весною справи погіршилися. Після зимової паузи перші чотири матчі чемпіонату Нива програла. В квітні знову помінявся головний тренер. На цей раз ним став Ігор Климовський, відомий роботою в донецькому Олімпіку. Нива Тернопіль закінчила сезон зайнявши 13 місце в першій лізі.

Сезон 2021/22 для Ниви розпочався доволі вдало, в перших п'ятьох іграх здобувши три перемоги. Середина чемпіонату була не дуже вдалою, чергуючи нічиї з поразками. Втім, заключні три ігри в осінньому колі, в яких тернополяни здобули три перемоги, дозволили команді закріпитись на п'ятому місці. Оскільки чемпіонат не було дограно у зв'язку з російсько-українською війною, Нива так і фінішувала на п'ятому місці, за крок до плей офф за право грати в Прем'єр-лізі.

Уболівальники

[ред. | ред. код]

Ультрас «Ниви» збираються на «Тернопільському міському стадіоні імені Р. Шухевича» на 40-му секторі. Найпринциповіші суперники — «Карпати» (Львів) і «Прикарпаття» (Івано-Франківськ). Протистояння з якими називають "Галицьким дербі". Також неприязно фанати «Ниви» ставляться до фанатів чернівецької "Буковини" і рівненського "Вереса". Товаришують із фанатами київського «Динамо».

Історія чемпіонатів і кубків УРСР

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР
1983 Друга 13 50 15 18 17 41 51 48
1984 Друга 13 38 17 10 11 52 32 44
1985 Друга 7 40 18 9 13 61 52 45
1986 Друга 4 40 17 14 9 53 38 48 1/64 фіналу
1987 Друга 2 52 28 16 8 85 38 72 1/16 фіналу
1988 Друга 12 50 19 13 18 66 59 51 1/16 фіналу
1989 Друга 3 52 29 12 11 78 45 70
1990 Друга (буферна зона) 4 42 22 11 9 70 51 55 1/64 фіналу
1991 Друга (буферна зона) 4 42 25 6 11 56 29 56 1/8 фіналу

Історія чемпіонатів і кубків України

[ред. | ред. код]

Професіональні змагання

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок України
1992 Вища «Б» 4 з 10 18 8 5 5 16 12 21 1/32 фіналу
1992-93 Вища 14 з 16 30 8 9 13 22 25 25 1/4 фіналу
1993-94 Вища 7 з 18 34 13 10 11 44 26 36 1/8 фіналу
1994-95 Вища 12 з 18 34 11 5 18 40 44 38 1/4 фіналу
1995-96 Вища 13 з 18 34 13 3 18 37 42 42 1/4 фіналу
1996-97 Вища 10 з 16 30 8 9 13 33 41 33 1/16 фіналу
1997-98 Виша 7 з 16 30 12 4 14 37 39 40 1/4 фіналу
1998-99 Вища 13 з 16 30 8 7 15 29 41 31 1/8 фіналу
1999-00 Вища 12 з 16 30 7 10 13 40 57 31 1/8 фіналу
2000-01 Вища 14 з 14 26 2 3 21 20 65 9 1/8 фіналу
2001-02 Перша 18 з 18 34 3 4 27 20 77 13 1/16 фіналу
2002-03 Друга «A» 8 з 15 28 10 5 13 29 36 35 1/32 фіналу
2003-04 Друга «A» 6 з 16 30 13 8 9 30 36 47 1/32 фіналу
2004-05 Друга «A» 15 з 15 28 4 5 19 18 47 17 1/32 фіналу
2005-06 Друга «A» 4 з 16 28 14 8 6 34 18 50 1/32 фіналу
2006-07 Друга «A» 4 з 15 28 15 8 5 33 15 53 1/32 фіналу
2007-08 Друга «A» 2 з 16 30 18 10 2 52 15 64 1/8 фіналу
2008-09 Друга «A» 1 з 18 32 21 8 3 50 26 71 1/64 фіналу
2009-10 Перша 18 з 18 34 3 4 27 18 72 7 1/16 фіналу
2010-11 Друга «A» 10 з 12 22 5 2 15 17 51 14 1/64 фіналу
2011-12 Друга «A» 12 з 14 26 9 6 11 30 41 18[10] не брала участі
2012-13 Друга «A» 2 з 11
2 з 6 		30 16 9 5 47 22 57 1/8 фіналу
2013-14 Перша 10 з 16 30 10 9 11 32 31 39 1/4 фіналу
2014-15 Перша 13 з 16 30 8 3 19 25 52 27 1/16 фіналу
2015-16 Перша 16 з 16 18 2 4 12 10 26 7[11] 1/32 фіналу
2016−17 клуб не мав професіонального статусу
2017−18 Друга «A» 7 з 11 27 9 6 12 25 32 33 1/32 фіналу
2018−19 Друга «A» 6 з 10 27 10 6 11 28 29 36 1/64 фіналу
2019−20 Друга «A» 1 з 11 20 12 5 3 27 12 41 1/64 фіналу
2020-21 Перша 13 з 16 30 8 7 15 30 50 31 1/32 фіналу
2021-22 Перша 5 з 16 20 8 5 7 22 22 29 1/32 фіналу
2022-23 Перша 7 з 16 14 0 8 6 10 17 8 не проводився
2023-24 Перша 13 з 20 28 9 9 10 29 29 36 1/32 фіналу
2024-25 Перша з 18 1/64 фіналу

Аматорські змагання

[ред. | ред. код]
Чемпіонат України з футболу серед аматорів
Сезон Група Місце Ігри В Н П РМ Очки Кубок
2016 3 2 6 1 4 1 4−3 7 −
2016−2017 1 7 20 5 6 9 15−24 21 −
Чемпіонат та Кубок Тернопільської області з футболу
Сезон Місце Ігри В Н П РМ Очки Кубок
2016 6 18 5 7 6 21−20 22 Переможець

Тренери

[ред. | ред. код]
Рік Головний тренер Помічники
1978 Віктор Серебряников
1979−1981 Михайло Дунець
1982
1983−1986 Михайло Дунець
1987
1988 Віталій Полянський
1989−1990 Олександр Павленко
1991 Михайло Дунець
03.1992−11.1992 Леонід Колтун
01.1992−06.1994 Леонід Буряк
07.1994−10.1994 Валерій Душков Володимир Онисько
10.1994−06.1998 Ігор Яворський
06.1998 Леонід Іщук
07.1998−06.1999 Ігор Юрченко
07.1999−08.2000 Валерій Богуславський
09.2000−03.2001 Ігор Яворський
04.2001−12.2001 Ігор Біскуп
01.2002−07.2002 Валерій Повстенко Ігор Біскуп
07.2002−06.2003 Михайло Завальнюк
07.2003−06.2004 Леонід Іщук
06.2004 Анатолій Назаренко
07.2004 Леонід Іщук
08.2004−11.2004 Едуард Яблонський
03.2005−06.2005 Сергій Шиманський
07.2005−06.2006 Юрій Дубровний
07.2006−05.2007 Петро Червін Сергій Шиманський
05.2007−06.2007 Самір Гасанов (в.о.)
07.2007−04.2008 Юрій Коваль Самір Гасанов
05.2008−12.2009 Віктор Ряшко
01.2010−04.2010 Ігор Біскуп (в.о.)
04.2010−05.2010 Едуард Павлов
06.2010−03.2011 Сергій Шиманський
03.2011−06.2011 Ігор Біскуп
07.2011−09.2011 Петро Червін Богдан Стронціцький, Ігор Біскуп
09.2011−05.2012 Богдан Стронціцький (в.о.) Ігор Біскуп
06.2012−03.2014 Ігор Яворський Михайло Дунець
03.2014−04.2015 Богдан Самардак (в.о.) Михайло Дунець
04.2015−08.09.2015 Роман Толочко Любомир Вовчук
08.09.2015−01.02.2016 Петро Бадло
02.02.2016−01.05.2017 Петро Бадло
01.05.2017−10.05.2017 Самір Гасанов (в.о.)
10.05.2017−16.04.2018 Сергій Задорожний Самір Гасанов
16.04.2018−28.05.2018 Вадим Боженко (в.о.) Олег Лівіцький, Олександр Стахів
28.05.2018−23.09.2018 Віталій Шумський
23.09.2018−16.10.2018 Вадим Боженко (в.о.) Олег Лівіцький, Олександр Стахів
16.10.2018−10.01.2019 Олександр Стахів Олег Лівіцький
10.01.2019−10.10.2020 Василь Малик
10.10.2020−12.04.2021 Ігор Білан Олександр Войтюк, Роман Семенюк
12.04.2021−29.09.2021 Ігор Климовський Руслан Уманець, Олег Діброва
08.10.2021−14.09.2022 Андрій Купцов Олег Діброва
14.09.2022−16.04.2023 Сергій Задорожний
20.06.2023−22.09.2023 Василь Малик

Склад команди

[ред. | ред. код]
Станом на 10 вересня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ
№ Поз. Нац. Гравець
1 ВР Україна Єгор Коломієць
34 ВР Україна Ілля Ольховий
55 ВР Україна Павло Ріпак
71 ВР Україна Віталій Жупанський
2 ЗХ Україна Василь Танчак
3 ЗХ Україна Владислав Климак
4 ЗХ Україна Андрій Зінь
5 ЗХ Україна Дмитрій Скочеляс
6 ЗХ Україна Єгор Капустян
14 ЗХ Україна Мар'ян Бац
21 ЗХ Україна Олександр Герега
23 ЗХ Україна Арсен Слотюк
28 ЗХ Україна Володимир Матусевич
33 ЗХ Україна Максим Демчук
44 ЗХ Україна Сергій Давидов
66 ЗХ Україна Маркіян Літепло
72 ЗХ Україна Олег Строцький
73 ЗХ Україна Денис-Павло Махінка
79 ЗХ Україна Микита Михайленко
7 ПЗ Україна Максим Мудрий
8 ПЗ Україна Марко Кицун
9 ПЗ Україна Андрій Бей
№ Поз. Нац. Гравець
15 ПЗ Україна Денис Довбецький
18 ПЗ Україна Радіон Посєвкін
22 ПЗ Україна Назар Янчишин
24 ПЗ Україна Богдан Козак
25 ПЗ Україна Максим Вадовський
27 ПЗ Україна Віталій Михайлів
30 ПЗ Україна Арсентій Дорошенко
32 ПЗ Україна Богдан Бідзінський
33 ПЗ Україна Максим Пежинський
47 ПЗ Україна Владислав Мендрук
70 ПЗ Україна Денис Голуб
81 ПЗ Україна Максим Вапенський
88 ПЗ Україна Андрій Кухарук
97 ПЗ Україна Юрій Михайлів
99 ПЗ Україна Богдан-Юліан Вишинський
10 НП Україна Андрій Різник (капітан)
11 НП Україна Ігор Гатала
20 НП Україна Олександр Ковбаснюк
35 НП Україна Вадим Сидун
45 НП Україна Валентин Напуда
77 НП Україна Дмитро Галадей

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Легіонери Ниви

[ред. | ред. код]

Список легіонерів Ниви Тернопіль

Досягнення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ващук, Коновалов, Нагорняк та інші зірки футболу зіграли на новому стадіоні у Вишнівці. Фоторепортаж
  2. ↑ Колишній перший секретар Тернопільського обкому КПУ Анатолій Корнієнко про створення «Ниви»; газета «Факти», 19.06.2009. [1] [Архівовано 2010-05-16 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Футбольні фанати промовчали цілий матч та принесли похоронний вінок, протестуючи проти договірних матчів «Ниви».
  4. ↑ Кіпріоти стали власником відомого українського футбольного клубу. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  5. ↑ Артур Валерко. «Віримо, що Нива обов’язково відродиться. Але наразі ситуація сумна…». SportArena.com (4 лютого 2016). Перевірено 6 лютого 2016.
  6. ↑  Тернопільську «Ниву» розпустили на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 5 лютого.
  7. ↑ ТПФК «Нива» починає все з нуля: спершу обласні турніри, далі всеукраїнський аматорський чемпіонат і, обіцяють, друга ліга [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 24 березня.
  8. ↑ Байки від Вербицького. Футбол для душі і від душі [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] // UA-Футбол. —2016. — 5 травня.
  9. ↑ Тернопільський футбольний клуб «Нива» матиме свою тренувальну базу на YouTube // TV-4. — 2017. — 5 жовтня.
  10. ↑ З команди «Нива» знято 3 очки за рішенням № 7 ДК ПФЛ від 28.09.2011 року [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.], 6 очок за рішенням № 11 ДК ПФЛ від 27.10.2011 року [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.], 6 очок за рішенням КДК ФФУ від 15.12.2011 року.
  11. ↑ З команди «Нива» знято по 3 очки за рішенням КДК ФФУ від 02.09.2015 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Левко Легкий. Футбол Тернопілля. — Тернопіль: Лілея, 2002. — 144 с.; іл. — ISBN 966-656-002-X
  • Попович В., Зарванський В. Ниві — 30. Сторінки історії. — Тернопіль: Астон, 2009. — 480 с. ISBN 978-966-308-333-9

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«Нива» (Тернопіль) — «Металіст 1925» (Харків). Серія пенальті в матчі Кубка України на YouTube // Mova Futbolu. — 2017. — 9 липня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нива_(Тернопіль)&oldid=43767240