Озера Аргентини
Зовнішній вигляд
На території Аргентини основна частина великих озер розташована на півдні країни — в «озерному краї» — Патагонії. У передгір'ях Анд і Патагонії налічується понад 400 озер[1]. Найбільші водойми — Мар-Чикіта, Буенос-Айрес, Архентіно, Сан-Мартін і В'єдма. Крім того, Мар-Чикіта (у перекладі з іспанської — маленьке море) є п'ятим за величиною степовим озером у світі[2]. Велика частина патагонських озер має льодовикове походження[3]. Озера в північній частині Аргентини переважно солоні.
Список найбільших озер Аргентини:
Назва | Оригінальна назва | Провінція | Площа (км2) | глибина (м) |
---|---|---|---|---|
Алуміне | Aluminé | Неукен | 57 | 165 |
Архентіно | Argentino | Санта-Крус | 1466 | 500 |
Буенос-Айрес | Buenos Aires | Санта-Крус | 1850[4] | 590 |
В'єдма | Viedma | Санта-Крус | 1088 | н/д |
Еспехо | Espejo | Неукен | н/д | н/д |
Кардьєль | Cardiel | Санта-Крус | 370 | 76 |
Колує-Уапі | Colhué Huapi | Чубут | 810 | 5,5 |
Лакар | Lácar | Неукен | 55 | 277[5] |
Льянканело | Llancanelo | Мендоса | 650 | н/д |
Мар-Чикіта | Mar Chiquita | Кордова | від 1960 до 5770[2] | 19 |
Мелінкуе[6] | Melincué | Санта-Фе | 120 | н/д |
Мустерс | Musters | Чубут | 414 | н/д |
Науель-Уапі | Nahuel Huapi | Неукен/Ріо-Негро | 530 | 438 |
Пуейредон | Pueyrredón | Санта-Крус | 325 | н/д |
Сан-Мартін | San Martín | Санта-Крус | 1058[7] | 836 |
Уечулафкен | Huechulafquen | Неукен | 104 | 255 |
Фаньяно | Fagnano | Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики | 500[8] | н/д |
Хенераль-Вінтер | General Vintter | Чубут | 135 | н/д |
- ↑ Волков А. В. Аргентина. — М. : Государственное издательство географической литературы, 1956. — С. 9. — (У карты мира) — 50 000 прим.
- ↑ а б Мар-Чикита. Global Nature Fund. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Редкол.: В. В. Вольский и др. Аргентина // Южная Америка. — М. : Мысль, 1983. — С. 167. — (Страны и народы) — 180 000 прим.
- ↑ G. Zambrano, R. Abarca del Rio, J.-F. Cretaux, and B. Reid. First insights on Lake General Carrera/Buenos Aires/Chelenko water balance // Advances in Geosciences. — 2009. — No. 22 (14 December). — P. 173-179.
- ↑ LAGO LACAR (LAKE LACAR) (англ.). International Lake Environment Committee. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Eduardo P. Peralta. Propuesta para la planificación del manejo sustentable de la cuencia hidrográfica y de aporte directo de la Laguna Melincué. — Росаріо : Universidad Nacional de Rosario, 2003. — 14 diciembre. Архівовано з джерела 14 липня 2006.
- ↑ Lake O' Higgins (O' Higgins - San Martin) (англ.). International Lake Environment Committee Foundation. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Lake Fagnano (англ.). International Lake Environment Committee Foundation. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.