Перейти до вмісту

Острівці Лангерганса

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з клітинами Лангерганса, що містяться в епідермальних тканинах
Острівці Лангерганса (фарбування г-е).

Острівці́ Лангерга́нса — скупчення гормон-продукуючих (ендокринних) клітин, переважно в хвості підшлункової залози. Підшлункова залоза дорослої здорової людини налічує близько 1 мільйона острівців (загальною масою від одного до півтора грама).[1]

Названо на честь німецького патологоанатома Пауля Лангерганса (1849—1888), який в 1869 році описав скупчення клітин в підшлунковій залозі.

Альфа-клітини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Альфа-клітина

Бета-клітини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бета-клітини
  • Бета-клітини становлять 65–80 % пулу острівцевих клітин — секретують інсулін (за допомогою білків-рецепторів проводить глюкозу всередину клітин організму, активізує синтез глікогену в печінці і м'язах, пригнічує глюконеогенез);

Дельта-клітини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дельта-клітина

ПП-клітини

[ред. | ред. код]
Докладніше: PP-клітини

Епсилон-клітини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Епсилон-клітини
  • Епсилон-клітини становлять <1 % пулу острівцевих клітин — секретують грелін («гормон голоду» — збуджує апетит).

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Вільям Ф.Ґанонґ. Фізіологія людини: Підручник/Переклад з англ. Наук.ред.перекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська.—Львів: БаК, 2002. — 306 с. ISBN 966-7065-38-3
  2. Atlas of functional histology (English) . Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1. {{cite book}}: |first1= з пропущеним |last1= (довідка)