Ульяновськ
місто Ульяновськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Ульяновск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ульяновська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 73401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 73701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1648 | ||||
Статус міста | 1796 | ||||
Населення | ▲ 619 492 (2015) | ||||
Площа | 316,9 км² | ||||
Поштові індекси | 432000 | ||||
Телефонний код | +7 8422 | ||||
Географічні координати: | 54°19′00″ пн. ш. 48°22′00″ сх. д. / 54.316666666667° пн. ш. 48.366666666667° сх. д. | ||||
Міста-побратими | Крефельд | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | ulmeria.ru | ||||
Міський голова | Сергій Миколайович Єрмаков | ||||
Мапа | |||||
|
Улья́новськ (рос. Ульяновск, тат. Сембер, чув. Чĕмпĕр, ерз. Ульянонь ош) (до 1780 року — Синбі́рськ, у 1780—1924 — Симбі́рськ , з мордовської корінь слова перекладається як "зелені гори"[джерело?]) — місто в Російській Федерації, центр Ульяновської області. Розташовано на Приволзькій височині, на берегах Волги (Куйбишевське водосховище) і Свіяги в місці їхнього максимального зближення. Населення — 614 444 мешканці (2012). Засноване в 1648 році.
Клімат Ульяновська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 5,7 | 5 | 16,5 | 30 | 36,3 | 37,2 | 36,3 | 36,2 | 33,1 | 25,7 | 14,6 | 6,2 | 37,2 |
Середній максимум, °C | −7,7 | −7,1 | −0,4 | 11,4 | 20,8 | 24,2 | 25,4 | 23,4 | 17,3 | 7,5 | −0,4 | −5,1 | 9,5 |
Середня температура, °C | −11,8 | −11,5 | −4,9 | 6,1 | 14 | 18,5 | 19,8 | 17,5 | 12,1 | 3,6 | −3,3 | −8,7 | 4,9 |
Середній мінімум, °C | −15,4 | −15,5 | −9,2 | 0,9 | 7,3 | 12,2 | 13,9 | 11,7 | 7,2 | 0,2 | −5,9 | −11,7 | 0,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −39,1 | −39,9 | −31,1 | −23,2 | −6,9 | −2,8 | 4,4 | −1,3 | −5 | −19,4 | −28,6 | −36,9 | −39,9 |
Норма опадів, мм | 29 | 21 | 19 | 29 | 36 | 66 | 87 | 47 | 53 | 41 | 29 | 27 | 484 |
Джерело: Погода и климат |
Засноване 1648 року по указу царя Олексія Михайловича воєводою Богданом Матвійовичем Хитрово, як фортеця Синбірськ (пізніше — Симбірськ)[1].
Восени 1670 року Симбірськ осаджували війська Степана Разіна. Разін не зміг успішно завершити облогу, 4 жовтня він був поранений в бою, товариші винесли його до річки, завантажили в човен і відпливли вниз по Волзі)[2]. У 1672, за оборону від Степана Разіна Симбірську було надано перший герб.
У 1774 році до Симбірська доставили полоненого Омеляна Пугачова, і допитували його з 2 по 6 жовтня. 26 жовтня Пугачова відправили з Симбірська до Москви.
У 1780–1796 роках Симбірськ був центром Симбірського намісництва Російської імперії. З він став головним містом новоствореної Симбірської губернії.
У 1864 році, 12 серпня, почалася найбільша пожежа в Симбірську, яка тривала 9 днів. Від міста вціліла його четверта частина. Карамзинська бібліотека, Спаський монастир, 12 церков, поштамт, усі найкращі приватні будівлі згоріли.
У 1898 році місто було з'єднано залізницею з Інзою, на початку XX століття — з Бугульмою.
У різний час Симбірська був центром Симбірського повіту, Симбірської провінції, Симбірського намісництва, Симбірської губернії.
У 1924 році було перейменовано в Ульяновськ на честь Владіміра Ульянова (Леніна).
З 1928 року місто належало до Середньоволзької області (краю), з 1936 — до Куйбишевської області.
У роки Німецько-радянської війни в Ульяновську в евакуації перебувала Московська Патріархія. Крім того, евакуйовані з Москви ряд промислових підприємств (серед них Автомобільний завод імені Сталіна). У 1943, Ульяновськ став центром знов створеної Ульяновської області.
Під час Першої світової війни в місті перебували арештовані російськими окупантами в Галичині громадські, релігійні діячі; полонені військовики Легіону УСС:
- отець Носковський Володислав Михайлович
- отець-митрат Гордієвський зі Станіславова
- Горук Сень (Семен)
- Носковський Зенон.[3]
Місто ділиться на чотири райони:
- Желєзнодорожний
- Заволзький
- Засвіязький
- Ленінський
Основа економіки міста — це підприємства машинобудування і металообробки; розвинені також: електроенергетика, роздрібна торгівля та капітальне будівництво.
В Ульяновську розташовані такі підприємства:
- Ульяновський ливарний завод (виробництво переробного та ливарного чавуну);
- Ульяновський автомобільний завод;
- Авіабудівний завод «Авиастар-СП»;
- Ульяновська філія ТГК-7;
- Ульяновський машинобудівний завод ім. Володарського;
- Ульяновський завод важких і унікальних верстатів (УЗТС);
- Ульяновський механічний завод;
- Завод «Волзькі мотори» ;
- Завод «Контактор» (виробництво електроустаткування для енергетики та металургії);
- ГідроТоргСервіс (виробництво гідравлічного обладнання);
- Приладобудівний завод «Утьос»;
- Промислова група «Мікроелектронні датчики»
- Кондитерська фабрика «Волжанка»;
- Завод ЗБВ-3;
- Комбінат будівельних матеріалів;
- Меблева фабрика «Симбірська меблева компанія»;
- Текстильна фабрика «Русь»;
- Кондитерська фабрика «Глобус»;
- Ульяновська філія ВАТ «Волгателеком».
Ульяновськ — важливий вузол Куйбишевської залізниці, має один головний і 3 другорядних вокзали. Поруч з містом розташовані два аеропорти — Ульяновськ-Центральний (ULK) і Ульяновськ-Восточний (ULY). На правому березі Волги в Желєзнодорожному районі знаходиться Ульяновський річковий порт.
Два береги Волги пов'язані між собою двома мостами.
Старий залізничний міст офіційно відкритий 5 жовтня 1916 року, названий на початку будівництва «Імператорським Його величності Миколи II», в 1917 р. він був перейменований в «міст Свободи». У зв'язку з утворенням Куйбишевського водосховища в 1953—1958 роках опори моста були розширені і нарощені, відкрито автомобільний рух. Вся реконструкція мосту проводилася без припинення руху поїздів.
Новий міст, названий Президентським, введено в експлуатацію 26 листопада 2009 року, до цього моменту міст відкривався двічі: для роботи в тестовому режимі і в п'ятницю, 13 листопада у зв'язку з вибухом на складі боєприпасів «Арсенал» в Заволзькому районі міста. Нижній ярус мосту для двосмугового руху планується відкрити в 2012 році. Новий міст знаходиться за межами м. Ульяновська і призначений в основному для руху транзитного транспорту, основне внутрішньоміське сполучення продовжується старим автомобільним мостом.
Міський транспорт представлений трамваєм (див. Ульяновський трамвай), тролейбусом (див. Ульяновський тролейбус), автобусом і маршрутним таксі. Особливістю міста є те, що трамвайні лінії знаходяться виключно в правобережній частині міста, а тролейбусні — в лівобережній (Заволзький район).
В останні роки існування СРСР було заплановано спорудження в Ульяновську метрополітену. Наразі, згідно з новим генеральним планом міста, також з нової лівобережної частини міста в стару правобережну і також з використанням нижнього ярусу добудовується автометроміст, передбачено створення в перспективі легкого метро (метротраму) з підземною ділянкою в центрі (див. Ульяновське легке метро). До його створення нижній ярус мосту буде тимчасово відданий також під автомобільний рух.
Через Ульяновськ проходять автотраси регіонального значення:
- А151 Ульяновськ — Цивільськ, в'їзд на федеральну трасу М7.
- Р178 Саранськ – Ульяновськ — Димітровград — Самара.
- Р228 Ульяновськ — Сизрань — Саратов — Волгоград.
- Р241 Ульяновськ — Буїнськ — Казань.
- Ульяновський державний університет
- Ульяновський державний технічний університет
- Ульяновський державний педагогічний університет
- Ульяновська державна сільськогосподарська академія
- Ульяновське вище авіаційне училище цивільної авіації
- Ульяновське вище військове інженерне училище зв'язку імені Г. К. Орджонікідзе (філія) (закрита в 2008 р.)
- Ульяновське вище військово-технічне училище імені Богдана Хмельницького (філія)
- Ульяновська філія Московського інституту підвищення кваліфікації при МГТУ ім. Баумана
- Ульяновська філія Московського педагогічного державного університету
- Ульяновська філія Сучасної гуманітарної академії
- Ульяновський обласний драматичний театр імені І. А. Гончарова
- Ульяновський обласний театр ляльок імені В. М. Леонтьєвої
- Ульяновський театр юного глядача «Nebolshoy Театр».
- Ульяновський обласний художній музей
- Ульяновський обласний краєзнавчий музей
- Історико-літературний музей «Будинок Язикових»
- Історико-меморіальний музей І. А. Гончарова
-
Лютеранська церква
-
Вид на вулиці Кірова
-
Церква всіх святих
-
Пам'ятник перемоги
-
Симбірське Православне братство
-
Симбірське Православне братство
-
Міська ТЕС
-
Мечеть в Новому місті
- Ленін Володимир Ілліч — професійний революціонер, один з головних творців СРСР;
- Керенський Олександр Федорович — російський політичний діяч, тимчасовий уряд якого Ленін скинув у 1917 році, захоплюючи владу;
- Ульянов Дмитро Ілліч — діяч російського революційного руху, молодший брат В. І. Леніна;
- Ясеніца Павел — польський письменник і публіцист;
- Карцев Олексій Дмитрович (1900, Симбірськ — 1967, Москва) — російський письменник;
- Кобозя Вальдемар — російський шансоньє;
- Морозевич Іван Антонович — начальник штабу дивізії Дієвої Армії УНР.
- Тікунов Вадим Степанович (1921—1980) — радянський державний діяч;
- Виноградов Олексій Іванович (1912—1974) — радянський науковець, фахівець в царині будівельної механіки, доктор технічних наук, професор.
- Гончаров Іван Олександрович (1812—1891) — російський письменник
- Шишков Олександр Володимирович (1988—2022) — офіцер ПДВ РФ, учасник вторгнення в Україну. Герой Російської Федерації.
- 7924 Симбірськ — астероїд, названий на честь міста.
- ↑ http://ulmeria.ru/index.php?section=104 [Архівовано 2020-10-27 у Wayback Machine.]
- ↑ http://kvv.mv.ru/simbirsk/p4.html
- ↑ О.Навроцький. Зустріч батька з сином // Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944 с., іл. с. 380—381
- Життя Ульяновська (рос.)
- Ульянвський міський портал (рос.)
- Соціальна мережа Ульяновська (рос.)
- Історія Симбірська (рос.)
- Супутникові зображення Ульяновська (рос.)