Фракція викиду
Фракція викиду — це показник, що визначає ступінь ефективності роботи серцевого м'яза під час удару.[1] Виражається вона у вигляді відсотків від обсягу крові, яка при скороченні потрапляє в судини з шлуночка.[2]Таким чином, фракція викиду (ФВ) може використовуватися для вимірювання рідини будь-якої в’язкості, що викидається з порожнистого органу в іншу порожнину або за межі тіла. За допомогою цієї математичної платформи, зазвичай вивчають кров, жовч і сечу. Наприклад, це може стосуватися передсердя серця,[3] шлуночка,[4] жовчного міхура[5] або вен ніг[6], хоча якщо не вказано інше, це зазвичай стосується лівого шлуночка серця. ФВ широко використовується як показник ефективності перекачування серця і застосовується для класифікації типів серцевої недостатності. Він також служить як показник тяжкості серцевої недостатності, хоча і має певні обмеження.
ФВ лівого серця, відома як фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ), розраховується шляхом ділення об’єму крові, що викачується з лівого шлуночка за удар (ударний об’єм), на об’єм крові, зібраної в лівому шлуночку наприкінці діастолічного наповнення (кінцевий діастолічний об’єм). ФВЛШ є показником ефективності закачування в системний кровообіг. ФВ правого серця, або фракція викиду правого шлуночка (ФВПШ), є мірою ефективності перекачування в легеневе коло кровообігу. Серце, яке не може перекачувати достатню кількість крові для задоволення потреб організму (наприклад у разі серцевої недостатності), часто, але не завжди, має знижену фракцію викиду шлуночків.[7]
Історично золотим стандартом вимірювання фракції викиду була вентрикулографія[8], але МРТ серця зараз (2020-і) вважається найкращим методом.[9] До цих більш просунутих способів для точної оцінки фракції викиду використовувалося поєднання електрокардіографії та фонокардіографії.[10]
Нормальні значення
У здорової людини вагою 70 кілограмів (150 фунтів) ударний об’єм становить приблизно 70 мл, а кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка приблизно 120 мл, що дає оцінку фракції викиду 70⁄120 або 0,58 (58 %). У здорових людей фракція викиду зазвичай, становить від 50% до 65%[11], хоча нижні межі норми важко встановити з упевненістю.[12]
Знижена фракція викиду використовується як об’єктивний показник на додаток до клінічних симптомів для діагностики серцевої недостатності. У безсимптомних пацієнтів, ФВ <35–40% означає наявність дисфункції лівого шлуночка (NYHA I) і, таким чином, необхідність медикаментозної терапії серцевої недостатності інгібітором АПФ.
За одночасного розширення камер серця (дилатації) і порушенні поширення збудження (QRS> 120 мс) або після інфаркту міокарда, показана імплантація системи ЕПТ (кардіовертер)[13] з функцією дефібрилятора у разі ФВ <35%[14][15].
Знижена фракція викиду разом з іншими вимірами, такими як клінічні симптоми та лабораторні маркери, є показником поганого прогнозу серцевої недостатності[15].
- ↑ НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЕВА. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Норма фракції викиду. Корисні поради. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 28 лютого 2016. [Архівовано 2017-02-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Appleton, Christopher P.; Galloway, James M.; Gonzalez, Mark S.; Gaballa, Mohammed; Basnight, Michael A. (1993-12). Estimation of left ventricular filling pressures using two-dimensional and Doppler echocardiography in adult patients with cardiac disease. Journal of the American College of Cardiology. Т. 22, № 7. с. 1972—1982. doi:10.1016/0735-1097(93)90787-2. ISSN 0735-1097. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Sonnenblick, Edmund H. (1 липня 1968). Correlation of Myocardial Ultrastructure and Function. Circulation. Т. 38, № 1. с. 29—44. doi:10.1161/01.CIR.38.1.29. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Krishnamurthy, Gerbail T.; Bobba, Vishnu R.; Kingston, Elizabeth (1981-03). Radionuclide ejection fraction: A technique for quantitative analysis of motor function of the human gallbladder. Gastroenterology. Т. 80, № 3. с. 482—490. doi:10.1016/0016-5085(81)90009-3. ISSN 0016-5085. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Christopoulos, D.G.; Nicolaides, A.N.; Szendro, G.; Irvine, A.T.; Bull, Mui-lan; Eastcott, H.H.G. (1987-01). Air-plethysmography and the effect of elastic compression on venous hemodynamics of the leg. Journal of Vascular Surgery. Т. 5, № 1. с. 148—159. doi:10.1016/0741-5214(87)90205-9. ISSN 0741-5214. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Ponikowski, Piotr; Voors, Adriaan A.; Anker, Stefan D.; Bueno, Héctor; Cleland, John G. F.; Coats, Andrew J. S.; Falk, Volkmar; González-Juanatey, José Ramón; Harjola, Veli-Pekka (20 травня 2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal. Т. 37, № 27. с. 2129—2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128. ISSN 0195-668X. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Wackers, Frans J.Th.; Berger, Harvey J.; Johnstone, David E.; Goldman, Lee; Reduto, Lawrence A.; Langou, Rene A.; Gottschalk, Alexander; Zaret, Barry L.; Quartararo, Lenny (1979-06). Multiple gated cardiac blood pool imaging for left ventricular ejection fraction: Validation of the technique and assessment of variability. The American Journal of Cardiology. Т. 43, № 6. с. 1159—1166. doi:10.1016/0002-9149(79)90148-6. ISSN 0002-9149. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Marcu, Constantin B.; Beek, Aernout M.; van Rossum, Albert C. (10 жовтня 2006). Clinical applications of cardiovascular magnetic resonance imaging. CMAJ : Canadian Medical Association Journal. Т. 175, № 8. с. 911—917. doi:10.1503/cmaj.060566. ISSN 0820-3946. PMC 1586078. PMID 17030942. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Gravenstein, J. S. (1980). Are Systolic Time Intervals Cost-Effective?. International Boehringer Mannheim Symposia. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 295—296.
- ↑ Robbins, Stanley L.; Kumar, Vinay; Cotran, Ramzi S. (2010). Robbins and Cotran pathologic basis of disease (вид. 8th ed.). Philadelphia, PA: Saunders/Elsevier. ISBN 978-1-4160-3121-5. OCLC 212375916. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Mahadevan, G; Davis, R C; Frenneaux, M P; Hobbs, F D R; Lip, G Y H; Sanderson, J E; Davies, M K (4 жовтня 2007). Left ventricular ejection fraction: are the revised cut-off points for defining systolic dysfunction sufficiently evidence based?. Heart (англ.). Т. 94, № 4. с. 426—428. doi:10.1136/hrt.2007.123877. ISSN 1355-6037. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Електрокардіостимулятори та кардіовертери-дефібрилятори при порушеннях ритму і провідності серця | Довідник лікарських препаратів Компендіум. Компендіум (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Startseite. Leitlinien.de (нім.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ а б Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 12 січня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2012. Процитовано 22 листопада 2021. [Архівовано 2011-07-26 у Wayback Machine.]