Франц фон Гіппер

Франц фон Гіппер
Франц фон Гіппер
Franz Ritter von Hipper
Ім'я при народженні	Франц Гіппер
Народження	13 вересня 1863; Вайльгайм • Баварія
Смерть	25 травня 1932 (68 років); Отмаршен-Гамбург • Веймарська республіка
Поховання	Цвинтар Вайльгайму
Країна	Німеччина
Приналежність	• Німецька імперія
Вид збройних сил	• Імператорські військово-морські сили
Роки служби	1881 - 1918
Звання	Адмірал
Командування	Флот відкритого моря
Війни / битви	Перша світова війна; операції грудня 1914; битва біля Доггер-Банки; Ютландська морська битва
Титул	Ritter
Нагороди
Орден Святого Станіслава 2 ступеня	Орден Святої Анни 2 ступеня
	Франц фон Гіппер у Вікісховищі

Франц Ріттер фон Гіппер (нім. Franz Ritter von Hipper) — (13 вересня 1863, Вайльгайм — 25 травня 1932, Отмаршен-Гамбург) адмірал Імператорських ВМС (нім. Kaiserliche Marine) Німецької імперії періоду Першої світової війни, командуючи Розвідувальними Силами Флоту відкритого моря, головнокомандувач Флоту відкритого моря (нім. Hochseeflotte).

Біографія

Франц фон Гіппер народився у баварському містечку Вайльгайм за 60 км від Мюнхену. Через три роки помер його батько, крамар Антон і Франц ріс у прийомній сім'ї. З 5 років навчався в Мюнхені у католицькій школі, з 10 років у гімназії. Після навчання поступив кадетом на навчальний фрегат SMS Niobe^[en], згодом крейсер-фрегат^[de] SMS Leipzig^[en]. Після навчання у Морській школі Кіля^[de] 21 листопада 1884 отримав офіцерський патент, поступивши 19 грудня 1885 на службу в званні унтерлейтенанта. Він виконував різні функції, зокрема був штурманом на яхті кайзера Hohenzollern^[de], де отримав 1902 звання корветтен-капітан.

Отримання звання дозволило Францу фон Гіпперу з 1 жовтня 1902 прийняти командування ІІ ескадри торпедних човнів, після чого настав тривалий період, коли Гіппер ненадовго займав різні командні посади. У проміжку 20 квітня — 22 серпня 1906 командувати малим крейсером SMS Leipzig^[en]; адміральську найвищу посаду ВМС на суші — командувача військово-морських станцій Північного моря; 30 вересня 1906 командира великого крейсера SMS Friedrich Carl; 6 березня — 30 вересня 1908 командира великого крейсера «Ґнайзенау». У 1912 отримав звання контрадмірала, а з 1913 командувача Розвідувальними Силами Флоту відкритого моря. З початком Першої світової війни провів декілька успішних операцій лінійних крейсерів проти сил Королівських ВМС Британії. У грудні 1914 було обстріляно британські торговельні порти Скарборо, Гартлпул і Вітбі, що призвело до жертв серед цивільного населення. Ці рейди призвели 24 січня 1915 до битви біля Доггер-Банки з переважаючими силами британського ВМФ, де німецьким кораблям вдалось відійти завдяки маневрам Гіппера. У найбільшій Ютландській морській битві війни 31 травня — 1 червня 1916 Франц Гіппер командував авангардом німецького флоту, який затопив 3 британські лінійні кораблі. Після битви лише дії Гіппера не піддали критиці і його стали вважати найкращим стратегом Кайзерліхе Маріне. У червні 1916 кайзер Вільгельм II нагородив його найвищим пруським орденом Pour le Mérite, баварський король Людвіг III нагородив його орденом Максиміліана Йозефа. Його нобілітували персональним шляхетством, записавши у матрикул Ritter von Hipper (укр. Лицар фон Гіппер).

11 серпня 1918 фон Гіппер замінив на посаді головнокомандуючого Флоту відкритого моря Райнгарда Шеера, котрий зайняв нову найвищу посаду командувача Військово-морського управління^[de]. Після того як Шеер своїм таємним наказом спровокував Кільське повстання моряків, фон Гіппер доволі успішно вів перемовини з моряками. Він відмовився 19 листопада вести 74 кораблі Гохзеєфлоту для інтернування у Скапа-Флоу, 30 листопада залишив пост головнокомандуючого і з 13 грудня 1918 на його прохання відправлений з активної служби до диспозиції^[de].

Решту життя він провів у приміській дільниці Гамбургу Отмаршен, де помер після тривалої хвороби. Його похоронили на Олсдорфському цвинтарі Гамбургу. Жалобний кортеж складався з моряків 3-ї торпедної флотилії Рейхсмаріне, прощальні слова виголосили адмірали Еріх Редер і Вільгельм Сушон. Згодом прах фон Гіппера перенесли до рідного міста Вайльгайм.

Нагороди

Столітня медаль
Медаль принца-регента Луїтпольда
Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія)
Орден Святої Анни 2-го ступеня (Російська імперія)
Орден Святого Олафа, командорський хрест із зіркою (Норвегія)
Орден Корони (Пруссія) 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років» (Саксонія)
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Червоного орла
- 4-го класу з короною
- 3-го класу з бантом
- 3-го класу з короною
- 2-го класу із зіркою, дубовим листям і мечами
Орден «За заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою і мечами на військовій стрічці
Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
Орден Білого Сокола, лицарський хрест 1-го класу
Ганзейський Хрест (Бремен, Гамбург і Любек)
Pour le Mérite (5 червня 1916)
Військовий орден Максиміліана Йозефа, командорський хрест (6 червня 1916)

Вшанування пам'яті

Іменем Франца фон Гіппера було названо важкий крейсер Admiral Hipper Крігсмаріне 1937, навчальний фрегат Hipper(інші мови) (1959—1964).

Джерела

Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, стор. 106—108. (нім.)
Hugo von Waldeyer-Hartz: Admiral Hipper. Kittler. Leipzig 1933. (нім.)
Jürgen Busche: Heldenprüfung. Das verweigerte Erbe des Ersten Weltkriegs. Deutsche Verlags-anstalt, München 2004, ISBN 3-421-05779-6. (нім.)
Walther Hubatsch: Hipper, Franz Ritter von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 9, Duncker & Humblot, Berlin 1972, ISBN 3-428-00190-7, стор. 203 (нім.)
Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914—1918. Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, стор. 321—322. (нім.)
Розділ 10: Franz Ritter von Hipper, in: Wilhelm Wolfslast: Helden der See. Band 1. Entdecker und Admirale, Berlin 1944, стор. 157—174. (нім.)
Philbin, Tobias R., III (1982). Admiral von Hipper: The Inconvenient Hero. Amsterdam: B. R. Grüner Publishing Co. (нім.)

Примітки