Очікує на перевірку

Фредерік Дуглас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Дуглас
Frederick Douglass
Фредерік Дуглас у 1874 році
Ім'я при народженніФредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі
Народився14 лютого 1818(1818-02-14)
Талбот (округ, Меріленд)
Помер20 лютого 1895(1895-02-20) (77 років)
Вашингтон
·інфаркт міокарда[1][2][3]
ПохованняЦвинтар Маунт-Хоупd[2][4][5]
Країна США[6]
Національністьамериканець
Місце проживанняБалтимор
Діяльністьписьменник, просвітник, аболіціоніст, оратор
Сфера роботиаболіціонізм[7][2]
Мова творіванглійська
Magnum opusNarrative of the Life of Frederick Douglass, an American Slaved[7]
ЧленствоAlpha Phi Alphad
ПартіяРеспубліканська партія США[2]
КонфесіяОб'єднана методистська церква
РодичіAunt Hesterd[8], Fredericka Douglass Sprague Perryd і Joseph Douglassd
У шлюбі зAnna Murray-Douglassd і Helen Pitts Douglassd
Діти (5[9])Rosetta Douglassd[9][4], Lewis Henry Douglassd[9][4], Frederick Douglass Jr.d[9][4] і Charles Remond Douglassd[9][4]
Автограф
Нагороди

CMNS: Фредерік Дуглас у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Фредерік Дуглас (англ. Frederick Douglass, справжнє ім'я — Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі, англ. Frederick Augustus Washington Bailey; 14 лютого 181820 лютого 1895 — американський письменник, просвітник, аболіціоніст, редактор і оратор. Один з найвідоміших борців за права чорношкірого населення Америки, керівник негритянського визвольного руху.

Коротка біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1818 в рабстві в штаті Мериленд. Таємно від рабовласників навчився читати та писати. У 1838 році втік на Північ, в штат Массачусетс. Став активним учасником аболіціоністського руху, а потім і лідером чорношкірих аболіціоністів. В 1847 році Фредерік почав видавати газету «North Star» («Північна зірка»), яка стала одним з основних антирабовласницьких органів. Розробив програму надання чорношкірому населенню громадянських прав. Під час Громадянської війни в США 1861—1865 років висунув гасло негайного звільнення рабів. Також брав участь у формуванні перших негритянських полків.

Окрім боротьби за права рабів, боровся за права жінок. Був одним із тих, хто підписав Декларацію переконань на Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року. В останній день свого життя, 20 лютого 1895 року, брав участь в роботі другої сесії Національної Жіночої ради.

Творчість

[ред. | ред. код]

В 1845 році написав автобіографію «Повість про життя американського раба Фредеріка Дугласа, написана ним самим»

Промови

[ред. | ред. код]
  • «Що означає для негра 4 липня» (1852)
  • «Self-made Man» (1859)
  • «Джон Браун» (1860)
  • «Причини наших бід» (1862)
  • «Майбутнє негритянського народу Сполучених Штатів» (1862)
  • «День для поезії та пісні» (1862)
  • «Сьогодення та майбутнє кольорової раси в Америці» (1863)
  • «Наша робота не виконана» (1863)
  • «Мета війни» (1863)
  • «Майбутнє кольорової раси» (1866)
  • «Авраам Лінкольн» (1876)
  • «Національна столиця» (1876)
  • «Чому лінчують негра? Злободенний урок» (1894)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]