Належав до родини Монослохорватського походження. Чубер був командувачем військ Яноша Гуньяді[1][2], надісланих на підтримку узурпатора дуумвіра Петру II замість свого племінника Романа II. Петру вбив Романа і на короткий час стане правителем Молдавії. Чубер Воде правив Молдовою близько двох місяців, після несподіваної смерті Петру II менш ніж через рік після захоплення влади, від 10 жовтня до кінця грудня 1448 року або, можливо, до кінця січня 1449, оскільки в лютому 1449 року Александру II зійшов на престол Молдавії, княжіння вперше[3].
Після того як він відмовився від престолу на користь Александру, він покинув Молдову, після чого більше не згадується в історичних документах.
Чубер був першим правителем румунських князівств, який не мав румунського походження, оскільки був хорватом, і першим, хто був примусово посадженим правити Угорською короною в Молдові.
Згадки про Чубера містяться в хроніках Letopisețul de la Putna, Letopisețul cel leșesc та Letopisețul cel moldovenescu[4][5]. Румунський історик Ніколае Йорга вважав, що Чубер правив у 1450 році і не був угорським дворянином, а походив з роду господаря Олександра I Доброго, оскільки, на його думку, молдовські бояри не могли прийняти на престол особу, що не мала князівського походження. Також Йорга вважав, що Чубер — це не прізвисько, а ім'я, що пов'язане з ім'ям листоноші Чопе (Ciope), який жив у 1451 році і від імені якого могли походити форми Ciopel, Ciopor, Ciopâr, Ciubâr, які можуть означати Диявол (Dracula)[6]. Проте ця версія не була сприйнята румунською історіографією[7].
↑Johann Christian von Engel — Geschichte von Moldau und Walachey,II, Halle, 1804, p. 128
↑Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p. 509
↑ Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p. 508 și p. 512
↑Bogdan Murgescu, Istoria României în texte, Editura Corint, București, 2001, p.86
↑Grigore Ureche — Letopisețul țărâi Moldovei…, p. 85
↑Nicolae Iorga, Ciubăr Vodă, Revista Istorică, I (1915), nr. 7 — 8 , p. 126—129
↑Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p. 510
Jean Nouzille La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne, Ed. Bieler, ISBN 2-9520012-1-9
Dominik Musialik. Najdawniejsze próby utrzymania niezależności przez hospodarstwo mołdawskie od XIV do poł. XV wieku. «Studenckie Zeszyty Historyczne». 14, s. 52, 2008. Kraków: Koło Naukowe Historyków Studentów Uniwersytetu Jagiellońskiego. ISSN029-0465
