Шоломинь
| село Шоломинь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Давидівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060090230010616 | ||||
| Облікова картка | Шоломинь | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1486 | ||||
| Населення | 793 | ||||
| Площа | 1,31 км² | ||||
| Густота населення | 605,34 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81158[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3230[2] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
263 м[3] | ||||
| Водойми | річка Горожанка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 81156, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород | ||||
| Карта | |||||
  Шоломинь | |||||
 Шоломинь | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Шоломинь (інша назва — Шоломия) — село в Україні, у Давидівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Населення становить 793 особи.
Селом тече річка Горожанка.
Герб: У синьому полі золоте колесо з воза, з боків і знизу від нього 3 срібні стоси солі, у золотій частині три сині шоломи.
Герб і прапор села Шоломинь затверджено рішенням Звенигородської сільської ради №58 від 22 липня 2003 року. Автор проекту — А. Гречило.
Символи підкреслюють історичне значення поселення як центру солеваріння (топки) та торгівлі (колесо). Три шоломи асоціюються з назвою села (тому герб є промовистим) та позначають його розміщення поблизу княжого Звенигорода.
Перша згадка про село належить до XV століття і датується 29 січня 1486 року В документі йдеться про те, що краківський воєвода Ян Амор Юніор з відомого в Польському Королівстві роду Тарновських, дарує корчму римо-католицькому костелу в Старому Селі[4]. Щонайменше, вже у 1515 році (за податковим реєстром) Шоломия належала сину цього магната, теж Яну–Амору. У 1553 році село як шлюбний посаг в складі старосільських маєтків перейшло у власність іншого відомого магната і князя Великого князівства Литовського Костянтина–Василя Острозького, який одружився з Софією Тарновською. Згодом селом володіли пани Заславські, нащадки з роду Острозьких[5].
Станом на 1578 рік в селі проживали 13 сімей загородників та 10 комірників, але про повнонадільних селян-кметів не зазначено. Натомість уже в реєстрі 1609 року згадано, крім 3 загородників, кметів і 10 халупників[6].
У XVII столітті Шоломия зазнала сильного спустошення внаслідок татарських набігів 1626 та 1629 років і, зокрема, у 1648 році, під час Хмельниччини. За реєстром 1600 року податок з села становив 23 злотих 18 грош, у 1609 році — 9 злотих 23 гр. (причина невідома), а 1649 року — узагалі 2 злотих[5].
У 1939 році в селі мешкало 940 осіб (810 українців греко-католиків, 55 українців римо-католиків, 30 поляків, 35 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[7].
Одна із місцевих вулиць, Вишенька, походить від назви однойменного села на Яворівщині, мешканці якого були переселені сюди після створення там військового полігону у 1940 році[8].
У ніч з 10 на 11 червня 1944 року лісовими частинами Армії Крайової чисельністю близько 100-120 осіб було вчинено різанину[pl] в селі, загинуло від дев’яти до кількох десятків селян.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 788 | 99.37% |
| російська | 4 | 0.50% |
| вірменська | 1 | 0.13% |
| Усього | 793 | 100% |
У селі є дві церкви — дерев'яна церква святого пророка Іллі, збудована у 1889 році[10] та Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ), а також два цвинтаря. Настоятель парафії — о. Зіновій Завидівський. Крім цього є пам'ятники Тарасу Шевченку та Любі Гайовській.
У селі функціює середня школа І-ІІІ ступенів імені Гайовських, дитячий садок, бібліотека.
Народилися:
- о. Олександр Радикевич (1828 — 24 жовтня 1893, Шоломия) — парох села, посол Галицького сейму 4-го скликання[11].
- Коцко Адам (23 грудня 1882 — 1 липня 1910, Львів) — діяч українського студентського руху в Галичині, борець за український університет у Львові.
- Лоба Михайло Миколайович — доктор медичних наук, професор, з 1995 очолював львівську організацію Українського лікарського товариства.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в с. Шоломинь. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — Львів, 1870. — Т. 3. — S. 249—251, CXXVIII. (пол.)(лат.)
- ↑ а б Лаба, 1997, с. 8—9.
- ↑ Лаба, 1997, с. 8.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 8.
- ↑ Лаба, 1997, с. 13.
- ↑ Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — 1996. — т. 4. — С. 113.
- ↑ Чорновол, 2010, с. 174.
- Лаба В. Історія села Шоломия. — Львів, 1997. — 72 с.
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
