Якутович Сергій Георгійович
Якутович Сергій Георгійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 21 листопада 1952 Київ, УРСР | |||
Смерть | 27 червня 2017 (64 роки) | |||
Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | Київський державний художній інститут | |||
Діяльність | художник, графік, ілюстратор | |||
Вчитель | Чебаник Василь Якович[1] | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Мати | Павловська Олександра Георгіївна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Сергі́й Гео́ргійович Якуто́вич (* 21 листопада 1952, Київ, УРСР — пом. 27 червня 2017, Київ[2]) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України[3].
Народився 1952 року в Києві в родині художників.
Його батько Георгій Якутович — український графік середини 20 ст., відомий також роботою в кіно, зокрема над фільмом «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.
Мати — Олександра Павловська, художниця, педагогиня. Багато дитячих книжок з її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Веселка». Викладала в Республіканській художній середній школі.
Молодший брат — художник-живописець Дмитро Якутович.
- 1963—1970 — Республіканська середня художня школа ім. Т. Г. Шевченка
- 1970—1973 — Московський поліграфічний інститут, факультет художнього оформлення
- З 1973 — постійний учасник художніх виставок в Україні та за кордоном
- 1973—1977 — Київський державний художній інститут (Національна академія мистецтва та архітектури), графічний факультет за спеціальністю «художник-графік»
- 1977—1981 — аспірант творчих майстерень Академії мистецтв СРСР у Києві
- 1977 — перша премія з графіки на виставці-конкурсі «Молоді художники СРСР», Москва
- З 1978 — член Спілки художників СРСР
- 1979 — перша премія з графіки Академії мистецтв СРСР.
- 1979—1981 — стипендіат СХ СРСР
- 1980 — гран-прі Всесоюзної виставки «Молодість країни», Ташкент
- 1981 — лауреат Всесоюзної премії ім. Ленінського комсомолу. 1983 — гран-прі міжнародного конкурсу «За мир», Берлін
- 1983—1988 — премії на міжнародних бієнале графіки в Братиславі, Любляні, Кракові
- 1985 — спеціальний приз Першої трієнале антифашистського мистецтва в Майданеку (Польща)
- 1987 — відзначений почесним званням «заслужений художник України»
- 1990 — стипендія міста Лейпцига
- 1990 — нагороджений Великою золотою медаллю Академії мистецтв СРСР
- 1996—1999 — працював в Іспанії
- 2000–2002 — головний художник фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу»
- 2003 — Золота медаль Національної академії мистецтв України
- 2004 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
- 2004 — член-кореспондент Академії мистецтв України
- 2005–2007 років задіяний як художник-постановник у фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба».
- 2008 — почесний приз фонду «Україна-3000» за внесок у розвиток українського кінематографа
- 2008 — відзначений почесним званням «народний художник України»
Син Сергія Георгійовича, Антон Сергійович Якутович, був живописцем. Художницею була і його дружина Ольга Якутович.
Митець мав глибоко індивідуальний почерк, досконало володів різними технічними засобами графічного мистецтва, зокрема офорту.
Ще в студентські роки виявив тяжіння до створення епічних циклів ілюстрацій до відомих творів світової та вітчизняної літератури.
У доробку видатного майстра ілюстрування 160 видань, серед яких і 17 томів модерної української літератури.
Упродовж останніх років з ілюстраціями С.Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури, отримали широке визнання шанувальників книжкового мистецтва як в Україні, так і за її межами. Видання роману Ліни Костенко «Берестечко», ілюстроване Сергієм Якутовичем, яке вийшло у видавництві «Либідь», було визнано найкращою ілюстрованою і художньо оформленою книжкою, представленою на виставці-ярмарку в Ахгабаді[4].
Вартий уваги внесок митця в кінематограф. С.Якутович брав участь як головний художник у створенні художнього фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», телефільмів «Ще як ми були козаками», «Загублений рай» (за Миколою Гоголем), «Останній гетьман». А 2005 року долучився до створення фільму російського режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба».
- 1975 — ілюстрації до поеми Олександра Пушкіна «Полтава»
- 1977 — ілюстрації до творів Олексія Толстого «Петро І»
- 1980 — ілюстрації до твору Александра Дюма «Три мушкетери»
- 1982 — ілюстрації до твору Льва Толстого «Севастопольські оповідання»
- 1987 — ілюстрації до твору Олеся Гончара «Перекоп»
- 1988–1991 — ілюстрації до видання «Україна, сторінки історії»
- 2002 — ілюстрації до твору Миколи Гоголя «Тарас Бульба»
- 2004 — ілюстрації до французького епосу «Трістан та Ізольда»
- Ілюстрації до збірки творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки — Миргород» (видавництво «Либідь»)
- 2005 — авторський проект «Мазепіана» (видавництво «Дуліби»)
- 2008 — альбом робіт «Абсолютний слух часу» (видавництво Грамота)
- 2011 — ілюстрації до твору Ліни Костенко «Берестечко»
- Національний художній музей України (Київ)
- Музей книги та друкарства України (Київ)
- Музей літератури (Одеса, Україна)
- Державна Третьяковська галерея
- Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (Москва)
- Державний Російський музей, Літературно-меморіальний музей Ф. М. Достоєвського (Санкт-Петербург, Росія)
- Altes Museum (Берлін)
- Музей міста Катанья
- Український дім в Америці (Нью-Йорк, США)
- Смітсонівський музей (Вашингтон)
- Білий дім (Вашингтон)
- 1981 — лауреат премії Ленінського комсомолу
- 1986 — Заслужений художник УРСР
- 1983 — володар Гран-прі на берлінській виставці-конкурсі «За мир»
- 1985 — спеціальна премія на Трієнале мистецтв «Проти фашизму» у Майданеку (Польща)
- 1985 — почесна премія «Берлінале» у Берліні
- 1990 — золота медаль Академії мистецтв СРСР
- 2003 — золота медаль Академії мистецтв України
- 2004 — Національна премія України ім. Тараса Шевченка за цикл графічних творів
- 2008 — Народний художник України
- 2010 — Нагорода Російської Академії киномистецтв «Золотий Орел»
- 2011 — Міжнародна премія Гоголя в Італії
- 2013 — Академік Національної Академії мистецтв України
Помер 27 червня 2017 року у Києві[5]. Похований 29 червня на Байковому цвинтарі в столиці України[6].
- ↑ http://konshu.org/section/graphic/yakutovich-sergey.html
- ↑ У Києві помер художник Сергій Якутович // VectorNews, 27.06.2017. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 червня 2017. [Архівовано 2021-01-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Якутович, Сергій Георгійович (2008). Незавершений проект. Альбом (українська) . Київ: Грамота. с. 312 с. ISBN 978-966-349-174-5.
- ↑ На Шостій Міжнародній книжковій виставці-ярмарку у Ашгабаті українські книги отримали нагороди в номінаціях «Найкращий художник» та «Дитяча книга» //Українське радіо, 2.10.2011
- ↑ Помер український художник Сергій Якутович /Українські національні новини, 27.06.2017/. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ У Києві поховали українського художника Сергія Якутовича /Укрінформ, 29.06.2017/. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- Некролог-Біографія на сайті Міністерства культури України, 27.06.2017 [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Гоголіана Сергія Якутовича: осягнення України // Наука і Суспільство. — 2024. — №6. — С.76-78.
- Дмитренко Наталя Сергій Якутович: Все сучасне мистецтво — від диявола. Відомий художник намалював усього «Тараса Бульбу» Володимира Бортка, проте на зйомках почувався, як на ворожій території [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 057 за 28 березня 2009 року
- Олтаржевська Людмила «Якби Гоголь був на цій виставці, він був би задоволений». В Українському домі Сергій Якутович відкрив «гоголівську» виставку, яку вже бачили в Парижі [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 65 за 9 квітня 2009 року
- Якутович С. Г. Абсолютний слух часу. Альбом / Передм. М. В. Матіос. — К.: Грамота, 2008. — 312 с.: іл. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пригоди п'яти поколінь Якутовичів. Розповідь художника
- https://web.archive.org/web/20160306004552/http://www.libr.dp.ua/about/news/2004/virt2009/12.htm
- http://academia.gov.ua/sites/Yakutovych/Yakutovych.htm [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=6217 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.kino-teatr.ru/kino/painter/post/26553/works/ [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Сергія Якутовича для журналу «Антиквар» (рос.) [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Народились 21 листопада
- Народились 1952
- Померли 27 червня
- Померли 2017
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени Національної спілки художників України
- Народні художники України
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Сергій Якутович
- Українські графіки
- Заслужені художники УРСР
- Уродженці Києва
- Українські ілюстратори
- Академіки Академії мистецтв України
- Випускники Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка
- Ілюстратори СРСР