126-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)
126-та окрема бригада територіальної оборони | |
---|---|
Засновано | березень 2022 |
Країна | Україна |
Вид | Військово-морські сили |
Тип | Сили ТрО |
У складі | 30 КМП |
Базування | м. Одеса |
Штандарт | |
Війни/битви | Російсько-українська війна |
Нагороди | |
Командування | |
Поточний командувач | полковник Тоненчук Олександр Сергійович |
Знаки розрізнення | |
Польовий нарукавний знак | |
Мотиваційний нарукавний знак | |
Медіафайли на Вікісховищі |
126-та окрема бригада Сил територіальної оборони (126 ОБрТрО) — з'єднання територіальної оборони Збройних сил України. Перебуває у складі 30 КМП командування Морської піхоти України.
2022 року після російського вторгнення була створена бригада Сил територіальної оборони у Одесі.
5 березня 2022 року на нараді з представниками правоохоронних органів та силових структур голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко оголосив своє рішення щодо створення додаткової бригади територіальної оборони в Одеській області.[1][2]
Станом на 8 березня 2022 року було призначено керівний склад і почалося формування бригади.[3][4]
В бригаді щодня, без вихідних, відбувалися тренування, щоб в найкоротший термін з добровольців сформувати боєздатний підрозділ.[5][6][7][8]
З квітня ротно-тактична група «Хантер» бригади почала завдавати ударіів по російським військам на півдні України (у Миколаївській та Херсонській областях).[9][10]
Станом на 10 травня 2022 року командуванням 126-ї окремої бригади територіальної оборони була організована підготовка понад 2000 осіб добровольчих формувань територіальних громад Одещини.[11]
11 травня 2022 року під час проведення фортифікаційних робіт військовослужбовцями бригади були знайдені стародавні амфори датовані приблизно 4-5 сторіччям до н. е. Рішенням командира бригади старовинні артефакти були передані співробітникам Одеського археологічного музею НАН України.[12]
На травень 2024 року бригада перебувала у складі 30 КМП командування Морської піхоти України.[13]
В липні 2024 року 223-й батальйон під час битви за Часів Яр перебував 70 діб на позиціях в оточенні. Боєкомплект, вода і їжа постачалися дронами.[14]
У вересні 2024 року бригада отримала відзнаку «За мужність та відвагу».[15]
- (? — серпень 2024) підполковник Вадим Мухін [17][18]
- (серпень 2024 — дотепер) полковник Олександр Тоненчук [19][17]
- (2022) полковник Лариса Якобчук («советская») — перша жінка ЛГБТ на такій посаді у ЗСУ[20][21][22][23]
- 16 грудня 2022 — Рудой Костянтин («Аділь»). Загинув в Херсонській області.[24]
- 16 грудня 2022 — Андронов Олексій («Японець»). Загинув в Херсонській області.[24]
- 17 березня 2023 — Балмагія Ігор Сергійович.
- 8 серпня 2023 — Задорожний Олексій («Алік»). 22 роки, с. Полянецьке Одеської області. Загинув в Козачих Лагерях.[25][26]
- 8 серпня 2023 — Порожній Дмитро («Фікус»), молодший сержант, командир відділення у 224-му батальйоні. 26 років. Загинув поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині.[27]
- 8 серпня 2023 — Кухоцький Денис Іванович («Ісус»). 21 рік, с. Городець, Рівненська область. Загинув від мінометного обстрілу поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині.[28][29]
- 29 серпня 2023 — Кучеренко Микола Сергійович («Холод») 4 вересня 1996, с. Гірське Одеської області. Загинув поблизу села Козачі Лагері на лівому березі Херсонщини.[30]
- 4 жовтня 2023 — Нестеренко Віталій Миколайович («Віто»), старший лейтенант, командир розвідувального взводу у 222-му батальйоні. 40 років. Загинув під час зіткнення з російською ДРГ в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. Герой України.[31]
- 3 листопада 2023 — Троян Сергій («Троян»). 44 роки, м. Маріуполь. Загинув в бою за Кринки[32]
- 15 листопада 2023 — Криштопов Петро Миколайович, старший солдат.
- 17 листопада 2023 — Ракул Андрій («Янтарь»). 27 років, с. Шершенці Одеської області. Загинув в бою за Кринки[33]
- 1 червня 2024 — Лапчевський Євген Борисович («Лапа»). Загинув у Кринках.
Нарукавний знак бригади був розроблений ГУ РСМЗ ЗСУ. Він був затверджений 25 липня Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним. Запроваджений наказом № 352 командира військової частини від 6 серпня 2022 року.[34]
Нарукавний знак має вигляд геральдичного щита червоного кольору з синьою (блакитною) звуженою зубчатою главою та оздоблений синім (блакитним) кантом. Центральним елементом нарукавного знака є стилізований срібний абданк. Срібний абданк в червоному полі вказує на розташування військової частини в Одесі, оскільки у м. Кочубей (історична назва Одеси) як герб використовувався герб володарів міста Язловецьких — абданк. Нарукавний знак виконаний в кольорах, притаманних історичній та сучасній територіальній геральдиці.[34]
Мотиваційний знак — герб першого Отамана Чорноморського козацького війська Сидора Гнатовича Білого.[34]
Найвищими державними нагородами відзначені:
- Нестеренко Віталій Миколайович («Віто») — старший лейтенант, командир розвідувального взводу у 222-му батальйоні. Герой України (2024, посмертно).
- ↑ В Одеській області створять ще одну бригаду територіальної оборони [Архівовано 2022-09-15 у Wayback Machine.]
- ↑ В Одеській області створять додаткову бригаду тероборони
- ↑ В Одесі створюють ще одну бригаду територіальної оборони: як записатись [Архівовано 2022-09-15 у Wayback Machine.]
- ↑ «Прошу до вступу!» — друга бригада тероборони Одещини розпочинає приймати кандидатів
- ↑ Одеська тероборона проходить навчання та бойове злагодження
- ↑ Тренувалися стрільбі та знищенню бронетехніки росіян. Одеська бригада ТрО провела навчання
- ↑ Добровольці Одещини показали, як наполегливо готуються до зустрічі з ворогом в бою Добровольці Одещини показали, як наполегливо готуються до зустрічі з ворогом в бою
- ↑ Работа на полосе препятствий, гранаты и выстрелы снайперов: как штурмовые подразделения одесской теробороны тренируются уничтожать врага (рос.)
- ↑ Бойовий шлях ротно-тактичної групи «Хантер»
- ↑ Моїм співрозмовником став військовослужбовець підрозділу нашої бригади
- ↑ На Одещині додатково підготували дві тисячі добровольців для тероборони
- ↑ Одеська тероборона знайшла стародавні амфори під час фортифікаційних робіт
- ↑ а б Українські воїни за допомогою FPV-дронів доставили паски побратимам у Кринки. Мілітарний (укр.). Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ а б Воїни одеської бригади ТрО сімдесят діб тримали кругову оборону, одержуючи постачання тільки з дронів.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №670/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 14 грудня 2024.
- ↑ Бійців зі 126 бригади 222 батальйону відзначив Президент.
- ↑ а б Одеська бригада територіальної оборони отримала нового командира | Новини Одеси.
- ↑ 100 впливових одеситів 2023 - Одесса-медиа.
- ↑ Сьогодні, 26 жовтня, командир бригади полковник Олександр Тоненчук, відзначив державними нагородами бійців 126 бригади, які віддали своє життя за Свободу та Незалежність України. Нагороди вручили родинам героїв. Facebook. 26 жовтня 2024.
- ↑ Перша та єдина в Україні. Історія Лариси Якобчук, яка стала заступницею командира
- ↑ Перша жінка-заступниця командира бригади в Україні: про бойовий шлях, кар'єру та значення Дня Незалежності
- ↑ Лариса Якобчук — єдина заступниця командира: про жінок в армії та як підтримують солдат
- ↑ Заступниця командира бригади: наскільки вдало жінка керує чоловіками на війні?
- ↑ а б Два защитника из Одессы погибли в Херсонской области | Новости Одессы (ru-RU) . Процитовано 7 жовтня 2024.
- ↑ "Кращого командира в житті не бачив": в Одесі попрощалися з військовими, які загинули на Херсонщині.
- ↑ Олексій Задорожний.
- ↑ Дмитро Порожній.
- ↑ Денис Кухоцький.
- ↑ Кухоцький Денис Іванович.
- ↑ Микола Кучеренко.
- ↑ Під час виконання бойового завдання зі звільнення лівого берега Дніпра загинув командир розвідгрупи з Одеси Віталій Нестеренко. odesa.rayon.in.ua (укр.). 20 листопада 2023. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Сергій Троян.
- ↑ Андрій Ракул.
- ↑ а б в Історія створення нарукавного знаку 126 бригади