Стромбокактус
| Стромбокактус Strombocactus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Strombocactus disciformis (DC.) Britton & Rose 1922 | ||||||||||||||||||||||
|
Strombocactus disciformis subsp. disciformis (DC.) Britton & Rose | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Mammillaria disciformis DC. Strombocactus jarmilae Halda | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Стромбокактус[1][2] (Strombocactus Britton & Rose 1922) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусові. Містить єдиний вид Strombocactus disciformis (DC.) Britton & Rose 1922 (укр. стромбокактус дископодібний[1], стромбокактус дисціформіс[2]).
Родова назава походить від грец. strombos — «дзиґа», що пов'язано з дзигоподобною формою дорослих рослин. Іноді помилково цю рослину називають «peyote» або «peyotillo». Місцева назва стромбокактуса — «жива скеля».
Перший опис стромбокактуса, знайденого на вапнякових плоскогір'ях Мексики, зробив Огюстен Пірам Декандоль у 1828 році. Він відніс його до роду Мамілярія і описав як Mammillaria disciformis. Потім цей кактус відносили до родів Echinocactus, і Ariocarpus. У 1922 році Натаніель Бріттон і Джозеф Роуз виділили цей таксон в окремий рід Strombocactus.
Франц Буксбаум в 1950 році досліджував морфологію родів Strombocactus і Aztekium і зробив висновок, що вони близько пов'язані між собою. Однак, Сьюзен Скіллман і Едвард Андерсон у 1984 році видали порівняльний аналіз родів Strombocactus і Aztekium, в якому вони прийшли до висновку, що це два різних роди.
Види, що раніше належали до роду Strombocactus, нині зараховуються до роду Neolloydia.
У 2010 з'явилося повідомлення про відкриття нового виду цього роду — Strombocactus corregidorae (S.Arias & E.Sánchez), що відрізняється від Strombocactus disciformis колючками, квітками, насінням та деякими іншими ознаками.[3]
Стромбокактус є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розповсюдження обмежений штатами Гуанахуато, Ідальго і Керетаро, де вони виростають на майже пилоподібних сланцевих породах, змішаних з глинистими відкладеннями, якими заповнені русла давно пересохлих річок і днищ озер. Блакитно-зелене або сірувате забарвлення маскує рослину під колір вапнякових сланців. Росте на висоті 1000—1600 м над рівнем моря на бідній живильними речовинами землі, сильно заглиблюючись у ґрунт.
Стебло світле, блакитно-зелене або сірувате, у молодих рослин кулясте, з часом дисковидне, до 8 см в діаметрі. Корінь потужний, ріповидний. Ребра повністю розділені на чотиригранні, плоскі, спиралевидно і щільно розташовані сосочки, що додають рослині зовнішню схожість з незрілою ялиновою шишкою. Радіальні колючки білі, дуже дрібні і тонкі, утримуються тільки на молодих ареолах, що містять невелику кількість білої повсті. Центральні колючки відсутні. Колючки помітні лише у молодих рослин, або в зоні росту, в старості кальцинуються і опадають. Квітки кремово-білі, близько 2 см завдовжки і 2-3 см в діаметрі, з'являються ранньою весною на верхівці рослини з наймолодших ареол і відкриті протягом декількох днів. Плоди брудно-коричневі, сухі, до 0,7 см завдовжки, після дозрівання лопаються. Насіння пилоподібне, буре.
Розпізнають два підвиди Strombocactus disciformis.
Стебло розміром 3-9 см в діаметрі.
Колючок — 1-4.
Квіти кремового відтінку.
Ареал зростання — досить обширний — зустрічається у досить помітних кількостях в окремих місцях в Керетаро і Ідальго.
Стебло 2,5-3,5 см в діаметрі, іноді 4,5 см.
Колючок — тільки одна.
Квіти бузкового відтінку.
Ареал зростання — Гуанахуато.
Найвідмітіша відмінність від Strombocactus disciformis subsp. disciformis — насичена темно-бузкова квітка.
Цей підвид описали Чарльз Гласс і Сальвадор Аріас 30 жовтня 1996 року. Опис було вперше опубліковане в Британському журналі «British Cactus & Succulent Journal».
Рослина названа на честь Есперанса Бенавідеса де Веласкеса — місцевого вождя, який допоміг визначити місце розташування квітучої рослини для того, щоб її сфотографувати.
У дикій природі відоме існування тільки декільких невеликих груп цих рослин, у кожній групі росте лише кілька особин.
Strombocactus disciformis занесений до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, статус: «Уразливі види» через обмеженість ареалу (площа близько 4 500 км²). Локалітети відомі в 19 місцях. Кількість статевозрілих рослин скорочується через незаконний збір.
Strombocactus disciformis занесений в Мексиці до Національного переліку видів під загрозою зникнення.
Занесений до Додатку I Конвенці] про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).[4]
Стромбокактуси характеризуються вкрай повільним зростанням, а в період посух по саму верхівку втягуються в спечений ґрунт, швидше нагадуючи скам'янілі панцири плоских раковин, ніж живі рослини. Штучне прискорення зростання за рахунок частих поливань або внесення в ґрунт добрив нерідко закінчується загибеллю рослин.
Субстрат для вазонів стромбокактусів найкраще складати з 40 % суглинку, 40 % гравійних складових, а решта — наповнювачі лише з невеликою домішкою листової землі в придонній частині горщиків. pH — близько 5,8. На відміну від природних умов, в колекціях рослини розташовують в злегка затіненому місці при обмеженому поливі в період вегетації. Зимівля — суха при температурі 8-12 °C.
Основний вид розмноження стромбокактусів — посів пилоподібного насіння у вологому, бажано герметично закритому, стерильному середовищі на піщанистому субстраті з добавкою до 30 % дернової землі, змішаної з верховим торфом.
Насіння проростає дружно, але сходи розвиваються дуже повільно. Щеплення сіянців прискорює їх зростання, але при цьому погіршує природний габітус рослин.
- ↑ а б Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ а б С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- ↑ [Salvador Arias y Emiliano Sánchez–Martínez. Una especie nueva de Strombocactus (Cactaceae) del río Moctezuma, Querétaro, México (ісп.), (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015. Salvador Arias y Emiliano Sánchez–Martínez. Una especie nueva de Strombocactus (Cactaceae) del río Moctezuma, Querétaro, México (ісп.), (англ.)]
- ↑ Додаток I СІТЕС. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2015.
- Curt Backeberg Die Cactaceae: Handbuch der Kakteenkunde. 2. Auflage. Band V, Gustav Fischer Verlag, Stuttgart New York 1984, ISBN 3-437-30383-X (нім.)
- David Hunt, Nigel Taylor. «The New Cactus Lexicon» DH Books, 2006 ISBN 0953813444, 9780953813445 (англ.)
- John Pilbeam, Bill Weightman: Ariocarpus et cetera — The special, smaller genera of Mexican cacti. The British Cactus & Succulent Society, 2006, ISBN 0-902099-78-7.
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
- Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- http://www.cactuskiev.com.ua/mediawiki/index.php/Strombocactus [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 173 (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Strombocactus.html [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Strombocactus на сайті «CACTUSPEDIA» (англ.)
- Strombocactus на сайті «The Plant List» [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Strombocactus на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Strombocactus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Strombocactus на сайті «Plantsystematics»(англ.)[недоступне посилання з липня 2019]
- http://cactiguide.com/cactus/?genus=Strombocactus [Архівовано 8 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.cactuspro.com/encyclo/Strombocactus [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
- Стромбокактус на сайті Московського клубу любителів кактусів(рос.)
- http://www.cactuskiev.com.ua/mediawiki/index.php/Strombocactus [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]