Агітпроп: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Пропаганда]] |
[[Категорія:Пропаганда]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Масова культура]] |
||
[[Категорія:СРСР]] |
|||
[[Категорія:КПРС]] |
[[Категорія:КПРС]] |
||
[[Категорія:Тоталітаризм]] |
|||
[[Категорія:Акроніми]] |
[[Категорія:Акроніми]] |
||
Версія за 17:43, 28 грудня 2009
Агітпроп (акронім від - агітація і пропаганда). Вживається у декілька значеннях.
Відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС. Точно такі ж відділи були в єрархічно нижчіх структурних органах КПРС - в центральних комітетах всіх союзних республік СРСР, обкомах, міськомах та райкомах Партії. Наприклад, перший президент України Леонід Макарович Кравчук до 1988 р. працював завідуючим відділом агітації і пропаганди ЦК КПУ.
Відділи пропаганди і агітації були в партійній єрархії підпорядковані секретарям з ідеології. Їх головною ціллю було «комуністичне виховання» радянського народу, формування комуністичного світогляду «радянської людини» - через через контроль та цензуру культури та масової інформації, а також методами безпосереднього розповсюдження компартійної інформації. В веденні агітпропу знаходилися ЗМІ СРСР - преса, телебачення та радіо, агітпроп видавав також власні часописи[1].
В перелік основних цілей ідологічної роботи агітпропу також входила боротьба з «розлагаючим впливом Заходу», з проявами «дрібнобуржуазного націоналізму», з релігією та церквою.
Агітпроп безпосередньо "курировав", тобто керував роботою таких суспільних організацій творчої інтелігенції в СРСР, як:
- Спілка радянських письменників
- Спілка кінематографістів СРСР
- Спілка театральних діячів
- Спілка художників СРСР
- Спілка композиторів СРСР
- та ін.
- В широкому сенсі -
Під "агітпропом" в 1917-1991 роках розуміли комуністичну агітацію і пропаганду радянської держави, тобто - ідеологічну продукцію або результат діяльності вищезгаданих компартійних установ та керованих ними діячів мас медіа, культури, митців. В наш час, «агітпроп» на «пострадянському просторі» - це в першу першу чергу державні «теленовини», керовані зверху політизовані ток-шоу, «телемости» президента з народом, патріотично-політичні романи, кінофільми, вистави, публіцистика, тощо.
- В переносному сенсі -
В наш час поняття "Агіпроп" часом містить критично-сатиричний контент. Під ним розуміють специфічну «продукцію» масової культури, літератури та мистецтва тоталітарного - в недавньому минулому - «комуністичного» суспільства, котрій притаманні:
- відверта політична та ідеологічна продержавна ангажованість
- низький смак
- орієнтація на некритично мислячого масового споживача.
Посилання
Виноски
- ↑ Наприклад: «Блокнот агітатора», тощо