Латинський алфавіт для мови ібані (Нігерія) розробив у 1970-х роках Ададонє Фомбо (Adadọnye Fọmḅọ)[2].
A a
B b
Ḅ ḅ
D d
E e
Ẹ ẹ
F f
G g
Gb gb
Gh gh
/a/
/b/
/ɓ/
/d/
/e/
/ɛ/
/f/
/g/
/ɡ͡b/
/ɡh/
Gw gw
H h
I i
Ị ị
J j
K k
Kp kp
Kw kw
L l
/gʷ/
/h/
/i/
/ɪ/
/d͡ʒ/
/k/
/k͡p/
/kʷ/
/l/
M m
N n
Nw nw
Ny ny
O o
Ọ ọ
P p
R r
S s
/m/
/n/
/nʷ/
/ɲ/
/o/
/ɔ/
/p/
/r/
/s/
T t
U u
Ụ ụ
V v
W w
Y y
Z z
/t/
/u/
/ʊ/
/v/
/w/
/j/
/z/
Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для відповідного голосного.
Букви m і n можуть позначати також складові приголосні звуки [m̩] і [n̩] відповідно. При цьому вони можуть бути і низького тону (діакритичні знаки над буквами не ставляться) (m, n), і високого — над цими буквами ставиться акут ( ´ ) (ḿ, ń).
Високий тон позначається шляхом написання акута (´) над відповідною буквою для голосного; понижений — написанням макрона ( ̄ ). Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.