Адзукі
Квасоля кутаста | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Квасоля незграбна
| ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi, 1969 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Квасоля кутаста (Vigna angularis; (яп. 小豆, адзукі) — однорічна рослина, поширена по всій Південно-Східній Азії та в Гімалаях. Також — квасоля дрібна червона (адзукі)[1], квасоля промениста[2].
Має дрібні боби розміром близько 5 мм. Найбільш відомий червоний вид, проте боби бувають чорними, білими, сірими і різноманітних яскравих відтінків. Незграбна квасоля була окультурнена в Гімалаях. На Корейському півострові і півночі Китаю адзукі вирощували вже в 1000 році до н. е.[3] Пізніше квасоля потрапила в Японію, де сьогодні є другим за популярністю бобовою культурою після сої[4].
Назва «адзукі» — це транслітерація японської назви квасолі. Слово адзукі (яп. アズキ) може записуватись як каною, так і китайськими ієрогліфами 小豆 «малий біб», по аналогії з соєю (яп. 大豆 дайдзу, «великий біб»). Слово 小豆 є атеджі.
В Китаї адзукі називається кит. 小豆, пін. xiǎodòu, кит. 紅豆, пін. hóngdòu і кит. 赤豆, пін. chìdòu. Два останніх слова означають червоний біб: майже всі вирощувані види в Китаї мають червоний колір.
Корейська назва адзукі — пхат (кор. 팥), в'єтнамська — đậu đỏ (буквально — «червоний біб»). В маратхі ця квасоля відома як лал чавалі (लाल चवळी) — «червоний біб». В Гуджараті адзукі називають чорі[5].
В кухні Азії адзукі часто їдять на десерт. Зокрема її виварюють з цукром, отримуючи анко (яп. 餡子), пасту, популярну у всіх азійських країнах. Анко готують і з добавками, наприклад, каштаном, юебін, баоцзі і хундоубін
В японській кухні анко — типова начинка для солодощів: ан-пан, дораякі, імагаваякі, мандзю, монака, амміцу, тайякі і дайфуку готуються з анко. Суп з виварених з цукром і дрібкою солі до густого сиропу адзукі називається сіруко. Адзукі їдять пророщеною. Популярний напій з вареними адзукі. Рис з анко називається секіхан (яп. 赤飯) і готується на свята. З адзукі готують аманатто, популярну добавку до морозива.
20 жовтня 2009 Pepsi випустила японський ринок напій з адзукі[6].
Адзукі з маслом і цукром — популярна страва сомалійської кухні камбууло.
В бобах містяться корисні харчові волокна, 200 мл варених бобів — це від 9 до 13 грам волокон. В бобах також багато білка, складних вуглеводів і заліза.[7].
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Stängel mit wechselständigen Laubblättern sowie Blütenständen und Hülsenfrüchte
-
Habitus, Laubblätter und Blütenstand von Vigna angularis var. nipponensis im Habitat in Korea
-
Blütenstand mit Blüte im Detail von Vigna angularis var. nipponensis
-
Samen (= als Nahrungsmittel Bohne genannt) mit Hilum
-
Illustration
-
Sekihan: Reis mit Adzukibohnen
-
Daifuku sind mit Roter Bohnenpaste gefüllt
-
Bag of traditional Somali cambuulo (adzuki beans), a staple of Somalian cuisine
- Анко
- Секіхан
- Адзукі-арай — примарне створіння в японському фольклорі, яке миє квасолю.
- ↑ Митний тариф України (Групи 01-72) від 01.01.2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Про забезпечення виконання Закону України "Про насіння і садивний матеріал" від 20.03.2013. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 25 липня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ NICS Online Crop Information Center. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 липня 2013.
- ↑ seedsofindia.com
- ↑ Pepsi Azuki. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 25 липня 2013.
{{cite web}}
: Текст «Japan Probe» проігноровано (довідка) - ↑ Mixed Bean Salad [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.] Інформація і рецепт: The Mayo Clinic Healthy Recipes [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. Accessed February 2010.
- Illustrated Plant Genetic Resources Database [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Alternative Field Crop Manual [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]