Зернові культури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільське господарство
Пшеничне поле, Україна
Категорія Категорія Портал

Зернові́ культу́ри (також хлібні рослини) — найважливіша група вирощуваних однорічних трав'янистих рослин, оброблюваних для отримання зерна — основного продукту харчування людини, сировини для багатьох галузей промисловості, також її використовують для виробництва корму для тварин. Ця група рослин є найпоширеніша серед усіх сільськогосподарських культур у світовому землеробстві.

Хліб, борошно, каші та печиво виготовляють із зернових культур
Поля пшениці у Дорсеті, Англія
Молотьба ціпами зібраного врожаю.Tacuinum Sanitatis XIV століття

Класифікація

[ред. | ред. код]

До цієї групи культур належать три ботанічні родини: злакові, або тонконогові (Gramineae, Poaceae), бобові (Fabaceae, Leguminosae) та гречкові (Polygonaceae), їх плоди — зернівки у злакових, горішки у гречки, насіння — у бобових рослин.[1]

  • За морфологічними і біологічними особливостями зернові злакові культури поділяють на дві основні категорії:
  • За типом розвитку і тривалості вегетації хлібні зернові культури поділяються на озимі культури та ярові культури.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зерно хлібних зернових містить багато вуглеводів (60—80 % у перерахунку на суху речовину), білків (7—20 % на суху речовину),ферменти, вітаміни комплексу В (B1, B2, B6), PP і провітамін А, чим і визначається їхня висока поживність для людини і цінність для кормового використання.

Бобові зернові — горох Pisum, квасоля Phaseolus, соя Glycine max, віка Vicia, сочевиця Lens, боби Vigna та інші, також дуже поширена група культурних рослин, що відносяться до родини бобових (Fabaceae або Leguminosae), дають зерно, багате білком (у середньому 20—40 % на суху речовину, люпин Lupinus до 61 %). У зерні деяких бобових зернових культур багато олії, наприклад в сої до 27 %, арахісі Arachis до 52 % на суху речовину.

Середній хімічний склад основних видів зерна (г/100 г зерна)

[ред. | ред. код]
Вид зерна Вода Білок Жири Вуглеводи Харчові волокна Зола
Пшениця тверда (дурум) 14,0 13,0 2,5 57,5 11,3 1,7
Пшениця м'яка 14,0 11,8 2,2 59,5 10,8 1,7
Жито 14,0 9,9 2,2 55,8 16,4 1,7
Ячмінь 14,0 10,3 2,4 56,4 14,5 2,4
Овес 13,5 10,0 6,2 55,1 12,0 3,2
Кукурудза 14,0 10,3 4,9 60,0 9,6 1,2
Просо 13,5 11,2 3,9 54,6 13,9 2,9
Рис 14,0 7,5 2,6 62,3 9,7 3,9
Гречка 14,0 10,8 3,2 56,0 14,0 2,0
Сорго 13,0 9-14 2,5-3,5 69,5 2-3 2-2,5
Горох 14,0 20,5 2,0 49,5 11,2 2,8
Соя 12,0 34,9 17,3 17,3 13,5 5,0
Соняшник 8,0 20,7 52,9 10,5 5,0 2,9
Ріпак 8,1 30,8 43,6 7,2 5,8 4,5
Квасоля 14,0 21,0 2,0 47,0 12,4 3,6
Сочевиця 14,0 24,0 1,5 46,3 11,5 2,7

Вирощування

[ред. | ред. код]

Хлібні зернові культури вирощують на всіх континентах нашої планети. Північні і південні кордони їх ареалу збігаються з межами землеробства. Серед хлібних зернових культур найпоширеніші пшениця Triticum, рис Oryza (особливо в країнах Азії), кукурудза Zea (найбільші площі в Північній Америці), жито Secale cereale (головним чином у Європі), овес Avena (у Північній Америці та Європі), ячмінь Hordeum vulgare (у Європі, Азії, Північній Америці), просо Panicum і сорго Sorghum (в Азії, Африці). Решта культури менш поширені: чумиза Setaria italica, пайза загалом у Китаї, африканське просо, тефф Eragrostis tef у Ефіопії, дагуса в Індії, борошнистий амарант в Перу. 1970 року світова посівна площа хлібних зернових культур становила 694 млн. га, у тому числі:

  • пшениці 209,8 млн га,
  • рису 134,6 млн га,
  • кукурудзи більш 107,3 млн га

Світовий валовий збір зерна становив 1196 млн тонн. Урожайність хлібних зернових культур сильно коливається (в цнт/га). Наприклад, урожай рису в Індії 17—20, Японії понад 50, Іспанії 58—62; пшениці в Індії 11—12, НДР 35—37, США 20—21. У СРСР в 1971 році хлібними зерновими культурами було зайнято 110,8 млн га, у тому числі пшеницею 64, житом 9,5, вівсом 9,6, ячменем 21,6, рисом 0,4, кукурудзою 3,3, просом 2,4 млн га. Валовий збір зерна склав 172,66 млн тонн, середній урожай 15,6 цнт/га (в Молдові 29,3, Литві 24,5, в Україні 23,4 цнт/га).

Найбільші виробники зернових культур у світі (2009)[2]
Ранг Країна Кількість
(в тоннах)
  Ранг Країна Кількість
(в тоннах)
   1 КНР КНР    483.679.700    13 Пакистан Пакистан    38.373.500
   2 США США    419.810.449    14 Таїланд Таїланд    36.280.383
   3 Індія Індія    246.774.000    15 Австралія Австралія    34.942.459
   4 Росія Росія    95.079.470    16 Туреччина Туреччина    33.569.627
   5 Індонезія Індонезія    82.028.630    17 М'янма М'янма    31.950.000
   6 Бразилія Бразилія    71.288.144    18 Мексика Мексика    31.675.966
   7 Франція Франція    70.040.000    19 Нігерія Нігерія    30.209.000
   8 Німеччина Німеччина    49.748.185    20 Польща Польща    29.826.471
   9 Канада Канада    49.059.300    …        
   10 Бангладеш Бангладеш    46.812.170    50 Австрія Австрія    5.141.838
   11 Україна Україна    45.406.000    102 Швейцарія Швейцарія    1.006.326
   12 В'єтнам В'єтнам    43.278.900     Всього у світі    2.489.301.668
Сільське господарство
Категорія Категорія Портал

Зернові культури в Україні

[ред. | ред. код]
Виробництво пшениці в Україні, 2014
Виробництво ячменю в Україні, 2014

Зернові культури в Україні займають 45—50 % загальної посівної площі.[1] Перші місця за посівними площами і за значенням належить культурам, що поділяють 9 родів: пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, просо, кукурудза, сорго, рис.[1][3] Рід поділяється на менші таксони — Види, різноманітності (varieties) і різновидності (subvariaties).[1]

Жито, овес, просо та інші зернові культури на землях України почали сіяти в неоліті, від VI тисячоліття до н. е.[4]

У студії «Час Тайм» «Голосу Америки» президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявляв, що у 2011 році Україна зібрала 56 млн тонн зернових, з яких відправили на експорт 22 млн тонн зерна.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Зінченко О. І., Коротєєв А. В., Каленська С. М. та ін. Рослинництво / За ред. О. І. Зінченка. Практикум. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 536 с. ISBN 978-966-382-250-1
  2. [1] [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.], статистика FAO
  3. Природознавство: конспекти уроків: 3 клас: до підручника І. В. Грущинської / Н. О. Будна, Т. В. Гладюк, М. М. Гладюк. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 304 с. — (Бібліотека вчителя). ISBN 978-966-10-1765-7 (серія)
  4. Український обрядовий фольклор західних земель: Музична антологія (Бесарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Закарпаття. Лемківщина Підляшшя. Поділля. Полісся. Покуття. Холмщина) / упоряд. та вступ. стаття А. І. Іваницького. — Вінниця: Нова Книга, 2012. — 624 с.: ноти. ISMN 979-0-707505-71-7
  5. Голос Америки Українці можуть заробити на американській біді [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] (24 лип. 2012)

Література

[ред. | ред. код]
  1. Економіка виробництва зерна (з основами організації і технології виробництва) : монографія / В. І. Бойко [та ін.] ; ред. В. І. Бойко. - К. : ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2008. - 400 c.: рис. - Бібліогр.: с. 389-395. - ISBN 978-966-669-255-2
  2. Круп'яні культури / В. М. Лебедєв [та ін] ; ред. В. М. Лебедєв. - К. : Держсільгоспвидав УРСР, 1956. - 299 с.: іл.
  3. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / Мирон. ін-т пшениці ім. В. М. Ремесла УААН ; ред. В. Т. Колючий. - К. : Аграрна наука, 2007. - 794 с. - ISBN 978-966-540-212-1
  4. Технології вирощування зернових і технічних культур в умовах Лісостепу України / [Мазоренко Д. І., Мазнєв Г. Є., Тіщенко Л. М. та ін. ; за ред.: П. Т. Саблука та ін.] ; Харків. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва ім. Петра Василенка [та ін.]. — Вид. 2-ге, доповн. — К. : ННЦ ІАЕ, 2008. — 718 с. — ISBN 978-966-669-219-4

Посилання

[ред. | ред. код]