Байда Григорій Іванович
Григорій Іванович Байда | |
---|---|
Народився | 3 (16) грудня 1902 Леськи |
Помер | 25 січня 1981 (78 років) Черкаси |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | винахідник, комбайнер |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Григо́рій Іва́нович Ба́йда (нар. 3 (16) грудня 1902, Леськи — 25 січня 1981, місто Черкаси) — новатор сільськогосподарського виробництва, знатний комбайнер-винахідник, заслужений механізатор сільського господарства УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (29.05.1951, 26.02.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.
Народився 3 (16 грудня) 1902 року в селі Леськах Черкаського повіту Київської губернії (тепер Черкаського району Черкаської області) в сім'ї селянина-бідняка.
У 1925—1928 роках наймитував у заможних селян. У 1929—1932 роках працював на заводі. З 1932 року працював на різних роботах у Новомосковській МТС, а з 1958 року — комбайнер колгоспу імені Сталіна (потім — «Україна») Новомосковського району Дніпропетровської області. Член КПРС з 1959 року.
1950 року Григорій Байда за 25 робочих днів намолотив 8 197 центнерів зерна. За цей трудовий подвиг 29 травня 1951 року йому вперше присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.
З 1950 року займається раціоналізаторством і винахідництвом. В 1951 році створив новий тип віндроуера для збирання зернових колосових культур, в 1956 сконструював трирядний кукурудзозбиральний комбайн ККСБ-3. В 1952 році йому було присвоєне почесне звання заслуженого механізатора сільського господарства УРСР. 26 лютого 1958 року Григорія Байду нагороджено другою золотою медаллю «Серп і Молот».
Помер 25 січня 1981 року у Черкасах. Похований на міському кладовищі.
Нагороджений двома орденами Леніна (29.05.1951, 31.05.1952), двома орденами Трудового Червоного Прапора (6.06.1949, 9.12.1957), медалями СРСР, а також великою золотою і іншими медалями ВСГВ. Заслужений механізатор сільського господарства Української РСР (24.01.1959)
На батьківщині Героя, в селі Леськах, встановлено бронзове погруддя Григорія Байди на гранітному постаменті[1] (скульптор Олексій Жиражков)[2].
- ↑ zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2011.
- ↑ Жирадков, Алексей Иванович // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 4. Книга 1 (Елева—Кадышев). Москва. «Искусство». 1983, сторінка 120 (рос.)
- В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 119.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Народились 16 грудня
- Народились 1902
- Померли 25 січня
- Померли 1981
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Уродженці Леськів
- Двічі Герої Соціалістичної Праці
- Винахідники XX століття
- Радянські винахідники
- Передовики виробництва СРСР
- Депутати Верховної Ради УРСР 5-го скликання
- Члени КПРС
- Померли в Черкасах