Виконавець обітниці
Виконавець обітниці | |
|---|---|
| O Pagador de Promessas | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Анселму Дуарте |
| Продюсер | Освальду Массаїні |
| Сценарист | Анселму Дуарте Діаш Гомеш |
| На основі | п'єси Діаша Гомеша |
| У головних ролях | Леонарду Віллар Глорія Менезес Діонісіу Азеведу |
| Оператор | Х. Є. Фоуле |
| Композитор | Габріел Мільорі |
| Кінокомпанія | Cinedistri |
| Дистриб'ютор | Cinedistrid і Embrafilmed |
| Тривалість | 98 хв. |
| Мова | португальська |
| Країна |  Бразилія |
| Рік | 1962 |
| Дата виходу | 6 серпня 1962[1] |
| IMDb | ID 0056322 |
| Рейтинг | IMDb:  |
«Виконавець обітниці» (порт. O Pagador de Promessas) — бразильська кінодрама 1962 року поставлений режисером Анселму Дуарте за п'єсою драматурга Діаша Гоміша[2].
«Виконавець обітниці» — перший бразильський фільм, що здобув «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 1962 року, та перший, що номінувався на «Оскар» у категорії «найкращий фільм іноземною мовою»[3].
Бразилія, штат Баїя. Зе ду Бурру (burro, порт. — осел) — бідняк, чиє єдине багатство — старий осел Ніколау. Якось осел тяжко захворює. Зе ду Бурру на кандомбле дає обіцянку Святій Варварі, що в разі одужання Ніколау, він донесе важкий дерев'яний хрест до церкви в столиці штату — Салвадорі. Ослик видужує і Зе ду Бурру починає свій шлях. Досягнувши мети, він стикається з перешкодою: настоятель церкви, дізнавшись про причини його походу, відмовляється впустити його до церкви разом з хрестом…
| Леонарду Віллар | ···· | Зе ду Бурру |
| Глорія Менезес | ···· | Роза |
| Діонісіу Азеведу | ···· | падре Олаву |
| Норма Бенгелл | ···· | Марлі |
| Жералду дел Рей | ···· | красень |
| Роберту Феррейра | ···· | Деде |
| Отон Бастос | ···· | журналіст |
| Марія Консейсан | ···· | тітка |
| Жоан Десорді | ···· | детектив |
| Антоніу Пітанга | ···· | Кока |
| Мілтон Гаушо | ···· | охоронець |
| Нагороди та номінації фільму «Виконавець обітниці»[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1962 | 15-й Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка
|
Виконавець обітниці | Перемога | |
| Картахенський кінофестиваль | Спеціальний приз журі | Перемога | |||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско[5] | Найкращий фільм | Перемога | |||
| Найкраща музика до фільму | Габріел Мільорі | Перемога | |||
| 1963 | Премія «Оскар»[6] | Найкращий фільм іноземною мовою | Виконавець обітниці | Номінація | |
- У 1988 році телекомпанія Globo зняла телеверсію п'єси Діаша Гоміша. Роль Зе ду Бурру виконав Жозе Майєр[7].
- 17 грудня 1962 року фільм був з успіхом прийнятий під час демонстрації в Білому домі президентом Джоном Кеннеді та присутніми журналістами[3].
- ↑ O Pagador de Promessas (порт.) . Cinemateca Brasileira. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 10.12.2015.
- ↑ Preconceito e intolerância religiosa em O Pagador de Promessas. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ а б :: Meu Cinema Brasileiro — Filme — O Pagador de Promessas. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Виконавець обітниці» на сайті IMDb
- ↑ Keeper of Promises. sffs.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 10.12.2015.
- ↑ The 35th Academy Awards (1963) Nominees and Winners. oscars.org. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 10.12.2015.
- ↑ ::: Teledramaturgia ::: O Pagador de Promessas. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2015.
Виконавець обітниці на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 10.12.2015)- Виконавець обітниці на сайті AllMovie (англ.)
