Очікує на перевірку

Турки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турки

Деякі з відомих або плідних турків з усього світу
Самоназватур. Türkler
Кількість80 млн
Ареал

Туреччина Туреччина: 60 000 000-65 000 000[1][2][3][4]

Німеччина Німеччина: 3 500 000-4 000 000[5][6][7]

Сирія Сирія: 750 000-3 500 000[8][9][10][11]

Алжир Алжир: 600 000-3 300 000[12][13][14]

Ірак Ірак: 500 000-3 000 000[15][16][17]


Болгарія Болгарія: 588 000-800 000[18][19][20]
США США: 500,000 [21][22][23]

Франція Франція: 500 000 [24][25]

Велика Британія Велика Британія: 500 000[26][27][28]

Нідерланди Нідерланди: 400 000-500 000[29][30][31]

Австрія Австрія: 350 000-500 000[32][33][34]

Австралія Австралія: 300 000[35]

Канада Канада: 190 000[36]

Бельгія Бельгія: 200 000[37][38]

Греція Греція: 120 000-130 000[39][40][41]

Швейцарія Швейцарія: 120 000[42]

Швеція Швеція: 100 000-150 000[43][44]

Росія Росія: 105 058 (2010)[45]

Данія Данія: 60 000[46]

Румунія Румунія: 28 226-80 000[47][48][49]

Італія Італія: 21 000[50][51]

Казахстан Казахстан: 97 015 (2009)[52]

Киргизстан Киргизстан: 39 534 (оц. 2011)[53]

Азербайджан Азербайджан: 38 000 (2009)[54]

Україна Україна: 8 844(2001)[55]
Входить дотюрки
МоваТурецька
Релігіяпереважно Іслам
Території мешкання турків (1911)

Ту́рки або турчини (тур. Türkler) — народ загальною чисельністю близько 70 млн осіб родом із Середнього Сходу, основне населення Туреччини.

Історія

[ред. | ред. код]

Предки турків — огузи — почали переселятися з Середньої Азії на територію Туреччини близько 1000 років тому, асимілюючи корінне населення, представлене греками на заході (Іонія, Каппадокія), а також курдами і вірменами на сході (Кілікія). До складу турецького народу також увійшли яничари, що комплектувалися з хлопчиків балканських народів, у тому числі слов'ян.

Релігія

[ред. | ред. код]

Турки сповідують Іслам

Турецька діаспора

[ред. | ред. код]

Історично найвідоміша турецька діаспора існувала в Кримському ханстві — васальній державі Османської імперії. Проте до XVIII століття, коли Крим окупувала Російська імперія, турки майже повністю інтегрувалися в кримськотатарський етнос. Під сильним впливом османської мови склався південний діалект кримськотатарської мови (два інші діалекти, що мають кипчацьке походження, помітно відрізняються від нього лексично і граматично).

Зараз найбільша турецька діаспора є в країнах, що раніше входили до складу Османської імперії. У арабських країнах (країни Магрибу, Єгипет, Сирія, Ірак) турки не відчувають релігійного тиску, проте в той же час їх можливість вивчати рідну мову і підтримувати культурні зв'язки з Туреччиною серйозно обмежується.

Набагато гірше становище турків у немусульманських країнах. Однією з причин є історична пам'ять: Османська імперія проводила агресивну політику відносно немусульманських народів. Погане ставлення до турків поширюється і на місцевих жителів, яких було отуречено або які прийняли іслам — наприклад, на мусульман у Боснії.

Турки-месхетинці, що жили в Грузії, неодноразово наражалися на гоніння. 1944 року разом із деякими іншими народами вони були депортовані. В наш час турки-месхетинці проживають у Туреччині та країнах ЄС.

Вельми неприязне ставлення до турків дотепер поширене і на побутовому, і на офіційному рівні в Греції, Вірменії і Болгарії. У Болгарії за часів правління Тодора Живкова було зроблено спробу насильницької «інтеграції» турків у болгарське суспільство.

Турецька діаспора в Німеччині утворилася в результаті «економічного дива» 1960-х рр., коли в результаті економічного зростання зріс попит на робочу силу, тоді як населення Німеччини не тільки не росло, але навіть зменшувалося. У зв'язку з цим до Німеччини прибула велика кількість турків. Відбувалися зіткнення між турками і німецькими націоналістами. Проте в 1990-х рр. ситуація стала поліпшуватися, хоча вона все ще далека від ідеалу — німецький уряд почав цілеспрямовану програму з інтеграції турків у німецьке суспільство при збереженні їхньої національної ідентичності.

На Кіпрі в результаті невдалої спроби приєднання острова до Греції і блискавичної війни 1974 року, що відбулася за тим, утворилася невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру, звідки були вигнані греки, а їхнє майно перейшло до турків. У той же час багато турків було вимушено покинути грецьку частину острова. 2004 року Кіпр було прийнято в ЄС без північної (турецької) частини. На референдумі турки проголосували за об'єднання острова, проте греки проігнорували референдум, оскільки на голосування не було винесено важливе для них питання про реституцію власності.

У 1990-х рр. у зв'язку зі збільшенням торговельних контактів між Україною та Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні. У Києві відкриваються туркомовні дитячі садки і школи.

Культура

[ред. | ред. код]

Кулінарія

[ред. | ред. код]

Турецька кулінарія з часів Османської імперії ввібрала в себе найкращі досягнення грецької, арабської кухні, що стало причиною її надзвичайного багатства і різноманітності. Кочовий спосіб життя стародавніх турків, нерозривно пов'язаний зі тваринництвом, зумовив велику різноманітність м'ясних страв, найвідомішими з яких є кебаб (ягня на рожні) і кебабпчис. З тієї ж причини йогурт міцно увійшов в число традиційних приправ до страв, а також як самостійний напій. Під упливом італійської кухні набула великого поширення так звана турецька піца. Оливкова олія є інгредієнтом багатьох турецьких страв і широко використовується в приготуванні їжі.

Серед напоїв популярні чай та кава по-турецьки.

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Турецькі прислів'я
  1. ↑ Milliyet. 55 milyon kişi 'etnik olarak' Türk. Процитовано 21 липня 2011.
  2. ↑ KONDA Research and Consultancy, Social Structure Survey 2006
  3. ↑ Library of Congress – Federal Research Division. Country Profile: Turkey (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
  4. ↑ CIA. The World Factbook. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 27 липня 2011.
  5. ↑ European Institute. Merkel Stokes Immigration Debate in Germany. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 15 листопада 2010.
  6. ↑ Kötter, I; Vonthein, R; Günaydin, I; Müller, C; Kanz, L; Zierhut, M; Stübiger, N (2003), Behçet's Disease in Patients of German and Turkish Origin- A Comparative Study, у Zouboulis, Christos (ed.) (ред.), Advances in Experimental Medicine and Biology, Volume 528, Springer, с. 55, ISBN 0306477572
  7. ↑ Haviland, William A.; Prins, Harald E. L.; Walrath, Dana; McBride, Bunny (2010), Anthropology: The Human Challenge, Cengage Learning, с. 675, ISBN 0495810843
  8. ↑ Özkaya, 2007, 112.
  9. ↑ International Strategic Research Organization, An Aspect that Gets Overlooked: The Turks of Syria and Turkey, архів оригіналу за 11 березня 2016, процитовано 2 лютого 2013.
  10. ↑ A unified Syria without Assad is what Turkmen are after, Today's Zaman, процитовано 2 лютого 2013[недоступне посилання з травня 2019].
  11. ↑ ORSAM Report No: 83, The Turkmens of Syria, Quoted from page 16 (in Turkish): "Değişik kaynaklar ve saha çalışmasında elde edilen verilerden yola çıkarak Suriye Türkmenlerinin toplam nüfusu 3,5 milyon civarındadır."
  12. ↑ Turkish Embassy in Algeria, 2008, 4.
  13. ↑ Oxford Business Group, 2008, 10.
  14. ↑ Zaman. Türk’ün Cezayir’deki lakabı: Hıyarunnas!. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  15. ↑ Park, 2005, 37.
  16. ↑ Phillips, 2006, 112.
  17. ↑ Taylor, 2004, 28.
  18. ↑ National Statistical Institute of Bulgaria (2011). 2011 Population Census in the Republic of Bulgaria (Final data) (PDF). National Statistical Institute of Bulgaria.
  19. ↑ Sosyal, 2011, 369.
  20. ↑ Bokova, 2010, 170.
  21. ↑ Encyclopedia of Cleveland History. Immigration and Ethnicity: Turks. Процитовано 7 лютого 2010.
  22. ↑ The Washington Diplomat. Census Takes Aim to Tally'Hard to Count' Populations. Процитовано 5 травня 2011.
  23. ↑ Farkas, 2003, 40.
  24. ↑ Leveau та Hunter, 2002, 6.
  25. ↑ Fransa Diyanet İşleri Türk İslam Birliği. 2011 YILI DİTİB KADIN KOLLARI GENEL TOPLANTISI PARİS DİTİB’DE YAPILDI. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
  26. ↑ Home Affairs Committee, 2011, 38
  27. ↑ UK immigration analysis needed on Turkish legal migration, say MPs. The Guardian. 1 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  28. ↑ Federation of Turkish Associations UK (19 червня 2008). Short history of the Federation of Turkish Associations in UK. Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
  29. ↑ Netherlands Info Services. Dutch Queen Tells Turkey 'First Steps Taken' On EU Membership Road. Архів оригіналу за 13 січня 2009. Процитовано 16 грудня 2008.
  30. ↑ Dutch News. Dutch Turks swindled, AFM to investigate. Процитовано 16 грудня 2008.
  31. ↑ Türkiye Büyük Millet Meclisi, 2008, 11.
  32. ↑ Turkey's ambassador to Austria prompts immigration spat. BBC News. 10 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
  33. ↑ Andreas Mölzer. In Österreich leben geschätzte 500.000 Türken, aber kaum mehr als 10–12.000 Slowenen. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 16 жовтня 2011.
  34. ↑ CBN. Turkey's Islamic Ambitions Grip Austria. Процитовано 16 жовтня 2011.
  35. ↑ Avustralya’dan THY’ye çağrı var. Milliyet. 12 березня 2013. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 травня 2013.
  36. ↑ 2006 Census of Canada: Topic-based tabulations | Ethnic Origin (247), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3) and Sex (3) for the Population of Canada, Provinces, Terr …. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2016.
  37. ↑ King Baudouin Foundation, 2008, 5.
  38. ↑ De Morgen. Koning Boudewijnstichting doorprikt clichés rond Belgische Turken. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2010.
  39. ↑ Republic of Macedonia State Statistical Office, 2005, 34.
  40. ↑ Knowlton, 2005, 66.
  41. ↑ Abrahams, 1996, 53.
  42. ↑ The Federal Authorities of the Swiss Confederation. Diaspora und Migrantengemeinschaften aus der Türkei in der Schweiz (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2013. Процитовано 16 грудня 2008.
  43. ↑ Swedish International Development Cooperation Agency. Turkiet är en viktig bro mellan Öst och Väst. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
  44. ↑ Businessman invites Swedes for cheap labor, regional access. Hürriyet Daily News. Процитовано 14 квітня 2011.
  45. ↑ Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения РФ 2010. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 2 лютого 2016.
  46. ↑ Statistikbanken. Danmarks Statistik. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 17 грудня 2011.
  47. ↑ National Institute of Statistics, 2011, 10.
  48. ↑ Phinnemore, 2006, 157.
  49. ↑ Constantin, Goschin та Dragusin, 2008, 59.
  50. ↑ Sabah. Eyvah Türkler geldi!. Процитовано 24 жовтня 2011.
  51. ↑ ntvmsnbc. Roma'da bir Türk Film Festivali. Процитовано 24 жовтня 2011.
  52. ↑ Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения.rar)
  53. ↑ National Statistical Committee of Kyrgyz Republic 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 2 лютого 2016.
  54. ↑ Ethnic composition of Azerbaijan: 2009 census. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2016.
  55. ↑ &n_page=5 Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины.


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Турки&oldid=41852483