4-та Холмська дивізія Дієвої армії УНР

4-та Холмська дивізія Дієвої армії УНР 4-та Сіра (Сірожупанна) дивізія
На службі	1919
Країна	УНР
Належність	Армія УНР
Вид	сухопутні війська
Чисельність	2 000
Війни/битви	Радянсько-українська війна

4-та Холмська дивізія Дієвої армії УНР (Сірожупанна дивізія) — піхотна дивізія Армії Української Народної Республіки, що входила до складу Волинської групи.

Історія

Формування

В травні 1919 року в результаті розгрому на Волині польськими та більшовицькими військами Холмської групи армії УНР її залишки було реорганізовано в однойменну дивізію та включено до складу Волинської групи. Згодом була перейменована на 4-ту Сіру (Сірожупанну) дивізію.

Бойовий шлях

Дивізія брала участь у збройній боротьбі проти більшовицьких військ в районі Кам'янця-Подільського

Під час спільного походу Дієвої армії УНР та Української Галицької армії на Київ у складі Волинської групи брала участь у загальному наступі на Одесу.

1 вересня 1919 року разом з 1-ю Північною дивізією завдала важких втрат 45-й дивізії РСЧА, що дозволило українським військам захопити м.Бірзула, де було здобуто багато військового майна.

Брала участь в боях з білогвардійськими військами восени 1919 року.

15-16 листопада 1919 року після важких втрат залишки 1-ї Північної та 4-ї Сірожупанної дивізій було зведено у Волинську дивізію.

Командування

• Володимир Янченко (4 червня 1919 - 5 вересня 1919)
• Григорій Грудина (5 вересня 1919 - 2 жовтня 1919)
• Наум Никонів (2 жовтня 1919 - 31 жовтня 1919)

Склад

Станом на 16 серпня 1919 року до складу дивізії входили:

• штаб;
• 10-й полк Сірожупанників;
• 11-й полк Сірожупанників;
• 10-й гарматний полк;
• 4-й технічний курінь;
• 4-й запасний курінь;
• 1-й кінний ім. М. Залізняка полк.

Загальна чисельність дивізії станом на 23 серпня становила до 2 000 чоловік, з них близько 1 300 багнетів і шабель. На її озброєнні у цей час знаходилося 44 кулемети та 4 гармати.

Військовики дивізії

• Петро Ганжа — командир 10-го Сірожупанного полку
• Олександр Пучковський — начальник оперативного відділу штабу

Див. також

• Сірожупанники

Джерела та література

• Ковальчук М. Дислокаційна відомість і бойовий розпис Дієвої армії військ УНР станом на 16 серпня 1919 р. // Пам'ятки: археогр. щорічник/Держкомархів, УНДІАСД. — Київ, 2010. — Т. 11. — С. 102-143.
• Ковальчук М. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння: Наукова монографія. — Київ : Темпора, 2006. — 576 с. — ISBN 966-8201-22-1.
• Ковальчук М. Чисельність Армії УНР за Кам'янецької доби Директорії (червень – листопад 1919 р.) // Військово-історичний альманах. — Ч. 1 (14). — Київ, 2007. — С. 4-37.
• Пінак Є., Чмир М. Військо української революції 1917-1921 років. — Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. — 432 с. — 3000 прим. — ISBN 978-617-12-3399-7.
• Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921): Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — Т. 1. — 536 с. — 2000 прим. — ISBN 966-8201-26-4.

Посилання

• Склад Армій УНР і УГА в червні — липні 1919 року
• Збройні сили Директорії та другий напад більшовицької Московщини на Україну [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.]